На Прикарпатті стартував фестиваль “Коломийські представлення”. День перший. ФОТО

Першого дня театрального фестивалю “Коломийські представлення” на сцені своє мистецтво демонстрував Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (Львів).
Переглядів: 754

Цього року свої сценічні першопрочитання демонструватимуть кращі театри із Києва, Львова, Харкова, Кривого Рогу, Луцька, Івано-Франківська, Чернігова, Ніжина, Ужгорода, Чернівців та російського міста Омська.

Як повідомляли ”Вікна”, п’ятий театральний фестиваль «Коломийські представлення» триватиме з 14 по 22 вересня. Фестивальне дійство буде присвячене знаменним датам: 1025-річчю хрещення Київської Русі та 165-річниці коломийського театру. У Коломию їдуть Бенюк і Кадирова.

Прес-служба фестивалю надала “Вікнам” коментарі членів журі про виступ у перший фестивальний день Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької з комедією “Гамлет у гострому соусі”.

Роман Іваничук: “Чи сподобалася мені вистава? Ви ж бачили, я плескав у долоні!”

Ніна Бічуя: “Ми добре знаємо режисера Вадима Сікорського. Крім того, театр Заньковецької — це наш театр. Матеріал, який сьогодні привезли заньківчани, — дуже цікавий.

Спершу я сприйняла виставу як пародію на Шекспіра ще з шекспірівських часів, а не наших. Мені важко було все сприймати від початку — я не була готова. На мою думку, все виправдав і вирішив фінал. Наприкінці вистави мені стало страшно, тому що уявила собі все те, що у нас відбувається. Я перенесла дію у виставі на сучасність. Політика, зроблена на кухні, призводить до страшних наслідків. В той час ми живемо і не знаємо що нам там готують і яку качку будуть подавати”.

Володимир Качкан: “Комедійні п’єси зі своїми жартами і сумбурністю мають родзинку. Ніби сюжетна мозаїка запозичена з минулого, з класики, але перенесена на нинішній день своєю подачею. Це наша спроба через збільшене скло подивитися на наше буття. На мене, як на людину, яка виросла на класиці, сильніше враження справив другий акт. Насиченість, компактність, наповненість філософсько-житейськими мотивами більше підходить для мене. Але гра акторів в обох актах просто супер, на найвищому рівні. Не на одному я бачив росиночку”.

Людмила Томенчук: “Мені сподобалась сценографія і деякі рішення… Спочатку вони важкувато грали та входили в ритм вистави. Настільки, наскільки можна судити з постановки, цій п’єсі не вистачає подієвого ряду, вона фрагментарна. Драматургічний матеріал розпадається на окремі пародії. Ритм вистави дуже непоганий, але найбільше враження на мене справили окремі акторські роботи”.