«Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в Україні, закликаю всіх вірних Церкви та людей доброї волі до безперервної молитви за кращу долю для нашого народу. Прошу всіх молитися, щоб Господь подав свою мудрість нашому суспільству загалом і кожному громадянину зокрема. Молімося, щоб Він не допустив до кайданів зла, але своїм миром і мудрістю звільнив наш народ від усього того, що його поневолює, а відтак простелив йому шлях у майбутнє», – закликає Блаженіший Святослав, Глава і Отець УГКЦ.
Традиційно піший хід паломників до Крилоса запланований з Івано-Франківська, Калуша, і Бурштина. У програмі прощі театралізована хресна дорога, похід зі свічками до Княжої криниці, урочисте винесення для почитання чудотворної ікони Матері Божої, молитви на оздоровлення, нічні чування та відвідання Національного музею історії Давнього Галича (Митрополичих палат), повідомив ”Вікнам” о. Ігор Тузик, журналіст радіо «Дзвони».
А в часі Архієрейської Божественної Літургії відбудуться єпископські свячення преп. о.Йосафата Мощича, який призначений єпископом-помічником архієпископа і митрополита Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Довідка. На території с. Крилос у середні віки була розташована столиця Галицько-Волинського князівства, давній Галич. Тож не випадково у цьому селі так багато визначних пам’яток старовини, зокрема: фундаменти величного Успенського собору XII cт., спустошеної і зруйнованої Батиєвою ордою (у церкві покоїлися тлінні останки Ярослава Осмомисла); каплиця Святого Василія Великого, споруджена на цих фундаментах; церква Успіння Пресвятої Богородиці; Митрополичі палати (остання літня резиденція Митрополита Андрея (Шептицького); курган-поховання знатного воїна «Галичина могила» тощо.
Однією із найважливіших серед цих пам’яток є діюча церква Успіння Пресвятої Богородиці, у якій рзберігається Галицька чудотворна ікона Матері Божої з Крилоса. Церква має довгу і складну історію. Змурована у 1535 р. неподалік від фундаментів Успенського собору XII ст., вона проіснувала недовго: була повністю зруйнована під час турецько-татарської навали 1676 р. Храм було відбудовано аж через 30 років, за єпископа Йосифа (Шумлянського).
Невдовзі після того до церкви Успіння перенесли із каплиці Святого Василія Великого чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. За народними переказами, її привезли десь всередині XII cт. до Галича із Константинополя і галицький князь Ярослав Осмомисл подарував її древньому Успенському собору. Після зруйнування собору ікона, яку знайшли неушкодженою у лісі коло Крилоса, спершу знаходилася у храмі Воздвиженського василіанського монастиря с. Сокіл, а після того як єпископ Йосиф (Шумлянський) 1707 р. проголосив її чудотворною, вона була передана до каплиці Святого Василія Великого.
Під час Першої світової війни церква Успіння зазнала значних руйнувань, проте чудотворна ікона знову залишилася неушкодженою. Після війни храм було відремонтовано, відреставровано іконостас і чудотворну ікону поміщено у вівтарі.
Прощі до Галицької чудотворної ікони відбувалися до 1960 р. Тоді Успенську церкву було закрито, вона стала експозиційною частиною Музею історії княжого Галича – філії Івано-Франківського краєзнавчого музею. А чудотворна ікона разом із іншими церковними речами знаходилася у церкві на хорах.
У 1990 р. церкву Успіння Пресвятої Богородиці повернули греко-католикам. Повернулася до храму і Крилоська чудотворна ікона. 28 серпня 2006 р. Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар) на празник Успіння Пресвятої Богородиці коронував Галицьку чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.
