Переможцем конкурсу-премії «Струни душі Прикарпатської» від ТМ «Гостинний Дім» у вересні став Ігор Дацко

Компетентне журі підбило підсумки конкурсу-премії "Струни душі Прикарпатської" від ТМ "Гостинний Дім" у вересні.
Переглядів: 913

Згідно з положенням премії-конкурсу, щомісячно проводиться відбір учасників, які матимуть змогу взяти участь у фінальному поетичному змаганні за основний приз — видачу власної збірки.

Метою заснування соціально-гуманітарного проекту «Літературний конкурс (щорічна премія) ім.  Констянтини Малицької» є популяризація та всебічна підтримка письменників і поетів початківців Прикарпаття. Цей проект постав на основі поетичного конкурсу-експерименту «Струни душі Прикарпатської», який успішно функціонує ще від лютого 2012 року. Протягом цього часу було визначено та нагороджено близько трьох десятків переможців з різноманітних куточків Івано-Франківщини.

«Ми побачили, що кількість талановитих людей, які пишуть вірші, на Прикарпатті значна. Тому вирішили розширити масштаби проекту, долучивши до цього процесу інтелігенцію Калущини та інших районів області», — повідомив керівник Департаменту розвитку Торгової мережі «Гостинний дім» Зіновій Когутяк. — Призери і переможці конкурсу за серпень і вересень мають підійти у «Гостинний Дім» на вул. Дзвонарську й отримати заохочувальну винагороду: за І місце — товару на 100 гривень, за ІІ і ІІІ місця — по пляшці шампанського.

У вересні єдиним і беззаперечним переможцем став калушанин Ігор Дацко. Отож, пропонуємо до прочитання його поезії.


Ігор ДАЦКО

Де боги
        ділять сонця коровай
        ти переступиш через край
                                        і елегантно
                                              зійдеш з розуму
і аж тоді
          життя почнеться
                          з розуму зійти
                                    бо дальше
                                            вже нема чого іти
там нецікаво
                  поки що
                            І весь прикол цього цирку
є в тому
                що покидаючи цю богадільню
                      з собою можна взяти
                          лише те
                                  що в серці
                                                бережеш
Записник непотрібного ангела

*    *    *

З часом
        все забулось
                  і навіть журавлі
                            і ті
                                лише деякі
                                    пам’ятають
                                              як дивний
                                                    змучений птах
                            одного разу
                                відлетів з ними
                                    і проводжав клин
                                              аж до горизонту
А вітер
      все ще
            не втрачає надію
                    може
                        вийду на ганок
                                      погомоніти
деколи гілкою
          стукає у вікно
В домі
              загубленому
                  на краю світу

*    *    *

Фантазія 
          кожна  собі 
                              фантазувала  своє 
                                        поки  не  пробігла 
                                                          іскра 
                                                                в  погляді 
запалила  торфовище  бажань 
                і  за  мить 
                            на  добіла  розпеченій 
                                              пательні  цноти 
                                                танцює  танець  нетерпіння 
                                                  розхристана  хтивість 

Хитрою  змійкою 
                  ти  линяєш 
                              залишивши 
                                            мені  в  руках 
                                                      фалаті  шкіри  одягу 

з  безумною  завзятістю 
                          демона  вогню 
                                    з  недр  лісової  пожежі 
                                      кидаюсь  слідом 
                          і  вогненними  язиками 
                                                      вилизую  капище 
                                                          і  забираю  краплю 
ти 
    стогоном  натягуєш 
                          тятиву  жаги 
                                      вигнувшись  дугою 
                                                бо  лопатки  згадали 
                                          що  вони  колись 
                                        були  з  крилами  за  одно 

Хочеш  злетіти 
                в  своє  небо 
Хвилею  згрібаю 
                тебе 
                      на  дно 
                              прадавнього  моря 
                                                  ритм  якого 
                                                                живе  в  нас 
                                                              з  тих  часів 

губами  розмовляємо 
                        на  древній  мові  риб 
                і  помало 
                            хвилі  прибивають  нас 
                                                    до  берега 
ти 
  скликаєш 
            своїх  духів 
                        щоб  відімкнути  джерело 

Зуби  і  кігті 
            як  останнє  нагадування 
                                        хто  ми  є 
                            повертає  нас 
                                              до  реальності 

Твій  погляд 
              дитини 
                      яка  прокинулась 
                                        бо  забігла 
                                                                не  в  той  сон 
Загорну  тебе 
              в  свої  крила 
                              розкажу  казку 
                                                і  заколишу 

                                  А  в  якому  сні 
                                                  прокинутись 

                                                          ти  вибереш  сама 

Довідка. На конкурс приймаються поетичні твори, написані українською мовою.  Кожен учасник може подати на розгляд журі не більше 5-ти поезій щомісяця.  Для збору творів на конкурс передбачені «Ліричні скриньки» у приміщеннях супермаркетів ТМ «Гостинний Дім», а також у міських закладах культури.  Окрім того твори можна надсилати на електронну адресу: poetry@gosdim.com.ua.  Тематика творів – довільна (крім творів для дітей).  Вік учасників — від 16 до 45 років.

Конкурс відбуватиметься у два тури.  Автори, які посіли призові місця під час щомісячного відбору, прийматимуть участь у другому турі конкурсу, де часники повинні будуть протягом двох тижнів подати на розгляд по одному поетичному твору на задану тему, які ще не були опубліковані (включаючи інтернет).  Оцінювання творів комплексне – голосування в інтернеті та оцінка журі.

Також щорічно буде присуджуватись міні-премія у категорії «Дитяча поезія» серед юних учасників віком від 10 до 15 років включно.

Наприкінці травня переможцям передбачені цінні призи.  Зокрема, за перше місце – видача збірки переможця, і молодшим учасникам – заохочувальні призи.

З детальнішою інформацією та складом журі можна ознайомитись на сайті Торгової мережі «Гостинний дім».