| Фото: zik.ua А перед тим дідусь тут переламав хребет. Про це розповіли мешканці прикарпатського Солотвина, повідомляє ZIK.
Прикарпатці розповідають, що опісля загибелі Івана Купчака місцева влада кинулася встановлювати перила на старому заріцькому мості.
«Але загородили міст, як для худоби. А на Йордан у цьому місці традиційно священики воду хрестять, збираються тисячі християн. Не приведи, Господи, ще якась біда може статися», – переживають селяни.
Щоправда, через Бистрицю Солотвинську є ще автомобільний міст, однак він розташований далеко від центру селища, ближче до гір. Тому люди користуються пішохідним мостом, що з’єднує Заріччя із центром, де розташовані школа, школа-інтернат, церква, крамниці, лікарня, поліклініка.
«Щосуботи Солотвину заполоняє величезний базар: до нас з’їжджаються крамарі з усієї області. Сільрада, ясна річ, збирає мито. Куди ті гроші діваються, якщо навіть поруччя для моста зробити – трудна справа?», – обурюються солотвинці.
Мешканці селища Солотвина показали, на яку небезпеку наражають себе, долаючи цей злощасний місток через Бистрицю Солотвинську (нормальний місток поплив під час повені): дорослі та діти мусять нести з собою гумовці, перевзуватися біля моста та вхопившись за вербу ступати на дошки, що прогинаються у воду.
«За роки незалежності України, – за словами місцевих мешканців, – ні в кого не дійшли руки, аби їх почистити, хоча перед кожними виборами гінці від розмаїтих партій клянуться нарешті подбати про безпеку від повені солотвинців».
Нагадаємо, під час негоди у вересні 2007 року потерпіли села, які розташовані під президентською резиденцією в Гуті – вниз за течією річки Бистриці Солотвинської. Було зруйновано під час повені автомобільний міст на центральній дорозі, що на краю Старої Гути й веде до присадибних ділянок та цвинтаря.
Біда прийшла і в сусіднє з Гутою село – Пороги, де Бистриця Солотвинська теж завдала чималих збитків: в урочищі Клим підтоплено 8 садиб, а 40 родин з урочища Чорнівець залишилися без дороги. У Раківці зруйновано близько 200 м насипної дамби та 80 м старої дамби, підмито укіс автодороги Богородчани – Гута.
У самому ж Солотвині поплив дерев’яний місток, а на вулиці Замковій (нею кружляє гірський потічок, який під час паводку стає морем) мало бракувало, аби хати не позносило, однак рятувальні служби сюди так і не з’явилися.
Починаючи з 1972 року, річка Бистриця Солотвинська під час паводків так розмивала береги, що попливли житлові будинки, крамниця з їдальнею, контора відділу робітничого постачання Солотвинського лісокомбінату (загинув працівник, рятуючи сейф з документами), міст. Люди спочатку сподівалися, коли будували уже в часи незалежності в гутівській «Синьогорі» президентську резиденцію, що береги річки та чисельних потічків укріплять, але не сталося.