Зовсім нелегко ставитися до засудженої людини з вірою та милосердям, знаючи, що за плечима в неї тяжкий злочин | Фото: h Представники управлінь Державної пенітенціарної служби Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської областей, капелани, семінаристи – всього близько 200 осіб, здійснили прощу до Свято-Успенської Унівської Лаври, монастиря студійського уставу. Участі службовців ДПтС України в паломництві посприяла Всеукраїнська профспілка персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Особливістю цієї події стала участь численних родин із дітьми, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Архієпархії УГКЦ.
Проща розпочалася молебнем до святого князя Володимира у храмі Св. Миколая Чудотворця, що в Перемишлянах. Ця традиція – звершувати паломництво від місця, де служив блаженний священномученик Омелян Ковч, парох «Майданека», – була започаткована 2009 року. «Пенітенціарна система переживає нині трансформацію, подібну до змін, які позначили життя святого рівноапостольного князя Володимира, що він переживав до і після хрещення», – відзначив у проповіді о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ із душпастирства в пенітенціарній системі України:
«Працювати у в’язниці – нелегка справа. Зовсім нелегко ставитися до засудженої людини з вірою та милосердям, знаючи, що за плечима в неї тяжкий злочин. Та працівникам в’язниць із такими людьми доводиться бути майже кожен день, і тому вкрай важливо, щоб і вони самі не втратили гуманності, ба навіть і віри».
Після молебню, паломники вирушили з молитовними співами від Перемишлян до Унева.
Отцівським благословенням зустрів прочан високопреподобний ігумен Ілля і братія монастиря, який стрічав прочан радісними передзвонами. На згадку про участь у цій події кожен учасник отримав грамоту прочанина від ігумена монастиря та пам’ятку від Патріаршого паломницького центру.