загрузка...

Микола Мироненко: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія – боротися зі злом, і я її виконаю до кінця». ФОТО

Уродженець Київщини, Микола Мироненко до смерті прожив в Івано-Франківську | Фото: www.mrada.if.ua


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Микола Мироненко: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія – боротися зі злом, і я її виконаю до кінця». ФОТО

Дата публікації: 2015.09.26 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2841

Репресованому політв’язню та видатному українському письменнику Миколі Мироненку в Івано-Франківську відкрили пам’ятну анотаційну дошку.

Письменники Івано-Франківська, друзі та близькі Миколи Мироненка зібрались біля стін його рідної будівлі, інформують ”Вікна”.

В Івано-Франківську відбулось відкриття та освячення чергової анотаційної дошки в рамках міської програми «Івано-Франківськ – місто героїв». Цього разу пам’ятною дошкою громадськість вшанувала видатного письменника, автора багатьох нарисів, новел, оповідань та репресованого політв’язня Миколу Мироненка.

Микола Мироненко народився 9 серпня 1930 року в селі Скопці на Київщині, малолітнім пережив Голодомор. Після війни вступив до Київського механічного технікуму, який закінчив у 1950 році. Після навчання був направлений у місто Станіслав. Микола Мироненко мав бажання стати юристом і у 1953 році він вступив на юридичний факультет.

За критику радянської влади Микола Мироненко був засуджений на 5 років ув`яснення, яке відбував у Мордовських таборах. У 1988 році його реабілітували та поновили в університеті.

З написаного Миколою Мироненком найбільший резонанс мав художньо-документальний роман «Планета Антуана» який вийшов у світ в 2005 році коли автору минуло 75 років. Це була перша книга із задуманої трилогії у 7-ми томах під загальною назвою «Знищене покоління».

Помер письменник 11 серпня 2010 року.

Під час відкриття дошки голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран: «Коли я у нього був 30 червня 2010 року, він мені сказав: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія – боротися зі злом, і я її виконаю до кінця». Мкола Мироненко був Дон-Кіхотом, який боровся із державним злом, а потім із індивідуальним».

Своїми враженнями від події поділився письменник Степан Процюк:

”Сьогодні зі мною трапилося доволі сильне внутрішнє потрясіння. Відкривали анотаційну дошку на будинку, де жив Микола Мироненко(1930-2010рр) –письменник, політв′язень, борець із радянщиною, майже невідомий ширшому загалу українства.
Після тюрми він, уродженець Київщини, до смерті прожив у Станіславі, відтак Івано-Франківську. Його рукописи ще чекають на видання. Я пам′ятаю цього тихого і невисокого сивого чоловіка, який на початку 2000-их розшукав мене на кафедрі української літератури і сказав, що сидів із моїм батьком Василем за « український буржуазний націоналізм» у мордовських концтаборах. Батько плакав, коли я сказав йому про тюремного побратима Мироненка, кілька разів повторював: «Добрий чоловік. Скромний такий, несміливий». Два померли одного року, 2010-ого…

Коли я виступав на відкритті анотаційної дошки, ( яка постала найперше із ініціативи Євген Баран ), то найменше хотів риторики. Коли сказав, що дружина Мироненка, Олександра Григорівна, знає, бо прожила з ним майже 50 літ, що коштувала ця боротьба із системою у пащі лева, я згадав батька, віру-переможемо! – і відчай –коли? імперія сильна! - його побратимів духу… Словом, ледве закінчив виступ…деталізувати не буду…

Потім дружина і дочка запросили до кави кількох письменників.. Коли пані Олександра, якій вже під 80 літ, розповідаючи про їхнє життя, сказала, так тихо, без жадного патосу, що була Миколі Мироненку і мамою, і подругою, і жінкою всі роки їхнього життя, я констатував: «Ви його любили». Вона несподівано відповіла: «А чи я знаю?».

І тут мені ще раз відкрилося провалля словоблудства, у яке ми зараз занурені. Я ще раз згадав про тих, які воюють за Україну. А такі, як Микола Мироненко, талановиті і самозречені стоїки, свідомо і добровільно поклали все своє життя, щоб Україна народилася. Вічна їм пам′ять”.

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: