Школу мистецтв у селі Гвіздець, яка розташована у колишніх монаших келіях, можуть виселити, бо територію монастиря приватизували. ФОТО

Гвіздець славиться тим, що тут народився відомий український художник Ярослав Пстрак, а ще – монастирем. Цілий комплекс побудований у 1721-1735 роках, його окраса – Бернардинський костел. Монастир діяв до приходу радянської влади, яка зробила тут складські приміщення, у келіях – лікарню, а потім бібліотеку й музичну школу.
Переглядів: 1127
Костел передали римо-католицькій громаді. Але нині маленька парафія – 15 людей – проводить відправи у каплиц

На початку незалежності костел передали римо-католицькій громаді. Але відправи там були недовго. Нині маленька парафія – 15 людей – проводить відправи у каплиці, яку облаш­тували збоку від костелу в келіях, пише ”Репортер”, передають ”Вікна”.

Сам костел стоїть напівзруйнований, зачинений, з тріщинами, облуп­леною штукатуркою. Натомість на території порядок, є клумби, хтось таки доглядає…

Також про життя у цій напівзруйнованій пам’ятці архітектури нагадує школа мистецтв, розташована збоку – в колишніх монаших келіях. Про це свідчить маленька вивіска на невеличкій дерев’яній веранді.

Усередині тихо. Директор школи Любов Іваніцька, яка на цій посаді працює лише кілька місяців, розповідає, що школа діє понад 20 років. Тут навчають музиці, художній справі, колись учили танцям. Нині у цьому мистецькому закладі навчаються 110 дітей із навколишніх сіл аж трьох районів, бо Гвіздець розташований на перетині – Коломийщини, Снятинщини та Городенківщини.

Двоповерхова будівля поділена за відділами: на першому – художники, на другому – музиканти. Тут працюють 16 викладачів. Школа має свої ансамблі та хорові колективи.

Про занедбаність приміщення говорить, що колишній директор Ігор Довганюк звертався всюди, куди лиш можна, відповідь була одна – нема грошей. А те, що всередині, – ремонтували своїми силами. Десь побілити, помалювати. Радіє, що зараз підключилися місцеві підприємці, наприк­лад, провели до школи воду. Влітку з районного бюджету виділили кошти на заміну вікон у коридорах. Зараз ремонтують туалет, бо був у страшному стані, певно, ремонту не бачив з часів бернардинців…

За словами начальника управління культури Коломийської РДА Людмили Федор, культура нині фінансується за залишковим принципом. Якщо з бюд­жету на культуру давали по 3-4%, то так воно й лишається.

«Зараз так само, але бачу, що директор школи хоче щось робити, стукає у двері, то, звичайно, ми зекономили з чотирьох шкіл і допомогли вставити вікна, – говорить Федор. – Також ми вклали школу в програму «Теплий заклад культури». Зробили там зноску, що це пам’ятка національного значення, яка потребує реставраційних робіт. Програма дає можливість десь шукати гроші, зрозуміло, що треба шукати гранти. Нині директор школи і селищний голова планують писати проекти, тож будемо сприяти, допомагати».

Але зараз школа може стикнутися ще з однією проблемою – її можуть прос­то виселити. За словами селищного голови Володимира Ясуника, римо-католицька громада приватизувала територію монастиря.

«Не знаю, як вони те все зробили, але місяць тому приватизували, – говорить війт. – Я лиш три тижні як головую, але реєстраційна палата дозволила це без рішення громади та районної ради. Зробили хитро, в обхід. І так виходить, що ми повинні забрати звідти школу. Якщо вони планують її переселити, то мусять знайти інше приміщення або побудувати, бо зараз – нема куди».

За словами начальника відділу охорони культурної спадщини ОДА Андрія Давидюка, костел у Гвіздці не є підвідомчим Мінкультури, не входить до складу його об’єктів, тому, за законом, реставрація і ремонт таких пам’яток національного значення має відбуватися за рахунок місцевого бюджету.

«До 2008 року в Україні діяла програма «Реставрація пам’яток національного значення з держбюджету», – каже Давидюк. – Цей костел разом з монашими палатами завжди перебував у титульних списках на виділення коштів, але їх не виділялося з того таки 2008 року. На сьогодні таких програм більше нема. Єдиний вихід громади – вишукувати можливості залучення інших коштів, писати гранти».