загрузка...

110-річна Долинська солеварня перебуває у жалюгідному стані. ФОТО

На початку 19 ст. Долинська солеварня була великим підприємством, на якому працювало 82 робітники: сторожі, гайдуки, водники, ковалі, виварювальники, боднарі | Фото: Василь Фіцак


110-річна Долинська солеварня перебуває у жалюгідному стані. ФОТО

Дата публікації: 2015.12.12 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2946

У Долині занепадає саліна, яку після пожежі відбудували у 1904 році. Тим часом, будівля є архітектурною пам'яткою.

— Стан будівель сьогодні в дуже жалюгідному стані. Хоча останнім часом і ведуться розмови про відновлення комплексу, створення тут бальнеологічного курорту, проте час і стихії продовжують руйнувати те, що вціліло, — розповідає представник Регіональної фундації “Карпатські стежки” Василь Фіцак, інформують ”Вікна”.

Відкриттям соляних джерел в околицях Долини деякі науковці вважають 979 рік. Перші письмові згадки про промисел датуються 1474 роком. Згадка про солеваріння в Долині є в документі, яким в 1525 році король Зигмунт І, поновлюючи місту Магдебурзьке право, установив ярмарки і дозволив міщанам виробляти сіль в таких кількостях і якості, як в Коломиї, і продавати її жителям тих земель, які віддавна її споживали, без шкоди для коломийської ропи, ((М. Бєлінський ”Старовинна Польща”, Варшава, 1884 р. т. 2, стор. 616).

У своїй монографії Ф. П’єстрак відзначає, що з привілеїв короля Зигмунта І (1537 рік) тодішні соляні родовища становили королівську власність, але королі також дозволяли виварювати сіль й приватним особам.Таким чином, промисел розвивався і вже на початку 19 ст. Долинська солеварня була великим підприємством, на якому працювало 82 робітники: сторожі, гайдуки, водники, ковалі, виварювальники, боднарі.

Воду на саліну було проведено водогоном з озера, труби були дерев’яними. В 1898 році велика пожежа знищила комплекс, а 1904-го відбулось відкриття нової солеварні, руїни якої збереглись до нашого часу.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: