загрузка...

На зрубі черешні, яку посадив Герой “Небесної сотні” Василь Шеремет, проступив образ Богородиці

Василь Шеремет, 64 роки (село Ланчин Надвірнянського району). 7 березня 2014 року перестало битися серце Героя


На зрубі черешні, яку посадив Герой “Небесної сотні” Василь Шеремет, проступив образ Богородиці

Дата публікації: 2016.02.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1896

Темноволосий з карими очима... З чорно-білого фото споглядає Василь Шеремет кудись у далечінь. У цьому погляді, безсумнівно, є щось від Василя Стуса: поміркованість, прихований сум, але, попри все, величезна жага до життя...

Народився маленький Василько у багатодітній родині. Виростав разом з шістьма сестрами і двома братами. Шереметів життя не балувало, адже батька сімейства, уродженця Одещини, свого часу «розкуркулили», а прадіда розстріляли. Виростали діти на розповідях про радянських «визволителів», війну, УПА. Під час таких оповідок у Василя й виховувалося почуття патріотизму. І хоча батько працював столяром, дітям часто бракувало елементарного, пише “Дзеркало Коломиї”.

«У нас не було грошей на їжу. По черзі доводилося ходити до школи, бо взуття на всіх не вистачало», – розповідає сестра Героя Галина.

Закінчивши 8 класів, у 15 років Василь вперше скуштував заробітчанського хліба, поїхавши на Харківщину, а згодом у 16-річному віці – на Урал, заробляти копійку для своєї великої сім’ї. Повернувшись до рідного села, юнак пробув вдома недовго – прийшов час іти до війська.

Після служби на чужині Василь одружився з дівчиною з сусіднього села – Марією. У подружжя народився первісток, якого на честь батька назвали Васильком. Здавалося, щастю не було меж, адже за ним прийшли на світ ще двоє синів Миколка і Михайлик. Щоб прогодувати сім’ю, чоловік брався за будь-яку роботу. І, як більшість наших краян, поїхав на заробітки за кордон.

Утім, склалося так, що згодом чоловік одружився вдруге. Переїхав до міста Березань, що під Києвом, де власними силами звів будинок. Там і прожив більшість свого життя. У другому шлюбі народився ще один син – Олександр. Проте тихим сімейним щастям не вдалося натішитися і цього разу. Василь з Галиною розлучилися, згодом дружина померла.

«За все своє життя Василь натерпівся різних бід. Але він ніколи не скаржився. У нього був сумний і вдумливий погляд. Старався не показувати, як йому бувало важко, – згадує сестра Галина. – Я не здивувалася, що Василь, попри свій вік, поїхав на Майдан».



Можливо, через усі життєві перипетії одного разу чоловік сказав: «Тільки Україною ми живемо». Адже у любові до рідного краю не сумнівався ніколи.

На Майдані пробув три місяці. Тут його запальна натура, яка прагнула справедливості, знайшла своє покликання – боронити Батьківщину.

Перед виходом на пенсію чоловік працював у пекарні, а також охоронцем на будівництві. Останній час часто навідувався до церкви.

Після смерті Героя Галина знайшла образи Ісуса Христа і Матері Божої у його паспорті і трудовій книжці.

Василь Шеремет став сотим Героєм Небесної Сотні. Під час сутичок з беркутівцями отримав важкі поранення. Довго боровся зі смертю у столичному шпиталі. Проте 9 березня несумісні з життям травми, а також переохолодження не дали жодного шансу вхопитися за життя. Василь покинув 93-літню матір, чотирьох синів та трьох онуків... покинув Україну.

Останні роки свого життя чоловіка дуже тягло на батьківщину, до рідного Ланчина, до рідної хати, на подвір’ї якої, коли Василь ще був хлопчаком, посадили черешню. У грудні дерево зрубали.

На зрубі після смерті Героя з’явилися темні плями. Люди кажуть, у них застиг образ Богородиці.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: