”Піст у певний день тижня для гуцулів має особливе призначення, – розповідає Калина Ватаманюк, дослідниця гуцульських звичаїв та обрядів. – Так понеділок – це чоловічий день. Пропостивши на воді 12 нових понеділків (коли настає повний місяць. – авт.), будь-який чоловік може просити в Бога чого завгодно. Матері неодружених дівчат говіють цього дня за щасливе одруження доньок. Разом з матерями можуть «голодувати» й самі юнки, просячи Богородицю дати їм добру долю”.
12 вівторків постять ті, чиї сім’ї спіткало лихо. Щоб піст був більш дієвим, треба запалити в хаті три великі воскові свічки – святому Антонію, Пресвятій Трійці і Божій Матері та проказувати зранку, о третій годині дня й увечері по 12 разів «Отче наш», «Богородице Діво» та «Вірую».
У середу утримуються від заживання їжі ті, хто бажає здоров’я і щастя своїм рідним. Є повір’я, що хто впродовж усього життя говіє у середу, того ніколи й ніхто не зрадить.
У четвер постять задля викриття якоїсь таємниці. Найчастіше до нього вдаються ті, у кого щось вкрали, чи, не доведи Господи, убили когось із близьких, а злочинця знайти не можуть.
П’ятниця – найважливіший день для посту. Цього дня всі: від найстаршого до найменшого, а також хворі, немічні та вагітні – намагаються нічого не їсти. Гуцули вірять, що пости, молитви та добрі справи, зроблені у п’ятницю, можуть кардинально змінити долю, зцілити безнадійно хворих, врятувати невинних від ув’язнення. У суботу ніхто не постить, за винятком тих, хто хоче комусь заподіяти зло. Так само й у неділю. Проте кажуть, що коли на небі новий місяць, то у неділю добре говіти дівчатам, яким за такий жертовний вчинок, Господь неодмінно пошле доброго чоловіка.