«Бубнище. Скельне святилище Великої Богині в Карпатах». ФОТО

Під час дослідження Скель Довбуша було виявлено стародавній скельний храмовий комплекс Великої Богині Праматері з унікальним трьохметровим барельєфом жінки, жертовниками святилища, викутими в скелі рельєфами тварин (леви, ведмеді, птахи).
Переглядів: 1840
У скельях Довбуша виявили стародавній скельний храмовий комплекс Великої Богині Праматері з унікальним трьохметровим бар

В Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника відбулася презентація видання «Бубнище. Скельне святилище Великої Богині в Карпатах», інформують «Вікна».


Ця праця створена в результаті тривалої роботи Карпатської археологічної експедиції Інституту історії, етнології та археології Карпат під керівництвом доктора історичних наук, професора, директора Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Миколи Кугутяка, який є автором книги.


За підсумками багаторічних досліджень (протягом 2006–2015 рр.), скельно-печерний комплекс «Скелі Довбуша» в с. Бубнище Долинського району Івано-Франківщини уперше постає як унікальна сакральна пам’ятка загальнонаціонального і європейського значення епохи неоліту – енеоліту.


Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.


Під час дослідження Скель Довбуша було виявлено стародавній скельний храмовий комплекс Великої Богині Праматері з унікальним трьохметровим барельєфом жінки, жертовниками святилища, викутими в скелі рельєфами тварин (леви, ведмеді, птахи).



Скельний храм створювався з урахуванням археоастрономії літнього і зимового сонцестоянь. До сакрального комплексу входить ціла система скель, печер, ущелин, гротів, джерел. Скельно-печерний храмовий комплекс в с. Бубнище є центральною пам’яткою для більш як 50 скельно-печерних пам’яток Українських Карпат, які пов’язані з давніми язичницькими культами і ранніми християнськими віруваннями.


Науковці виявили комплекс невідомих досі антропо- і зооморфних наскельних зображень, знаків і символів, нижніх і верхніх жертовників, зроблено спробу реконструкції релігійного світогляду, структури міфоритуального простору, теогонії і космології святилища.