ВІКНА 22 роки поруч!

Франківець збудував “будинок-термос”, у якому утеплено абсолютно все. ФОТО

Пасивний будинок з’явився в Івано-Франківську. Що це таке, для більшості читачів, можливо, буде загадкою, однак не для Миколи Яциновича. Іванофранківець довів, що енергоефективність – це не просто вікна, двері чи нові види палива. Думати про заощадження потрібно, облаштовуючи саму будівлю. А розпочалося все десять років тому…
Переглядів: 940
Система опалення в пасивному будинку все ж є. Однак вона мінімальна | Фото: like.if.ua

Він унікальний в тому, що собівартість цієї будівлі дорівнює середньостатистичній по Україні, пишуть ”Вікна” з посиланням на Like.


«Я став цікавитися енергозбереженням, читав книжки, їздив в Австрію, аби подивитися на енергозберігаючі помешкання. Є така теорія пасивного будинку, вона полягає в тому, що якщо почати утеплювати будинок, то, відповідно, будуть зменшуватись тепловтрати. Але при певній товщині утеплення будинок стає теплим настільки, що зникає потреба в традиційній системі опалення з підведенням газової труби, котлом, батареями у кожній кімнаті. Отже, якщо повністю, по всій поверхні утеплити будинок шаром утеплювача завтовшки 25-35 см, то за середньої зимової температури мінус 5 градусів будівлю можна опалювати свічкою в кожній кімнаті… Тобто тепловтрати за рік із середньостатистичних 150-200 кВт год. на метр квадратний будівлі знижуються до 15-30 кВт год. на метр квадратний. Відповідно, використання котла можна скоротити в 10 разів», – робить розрахунки Микола Яцинович.


Несучим матеріалом є звичайна цегла і бетон, утеплювальним – газобетон і пінопласт. Родзинка, зазначає франківець, полягає в тому, що в утепленні будинку немає тонких місць. Утеплене абсолютно все: двері, вікна, відкоси, стіни, дах. Товщина утеплення на стінах 25 см, даху – 30 см, підлоги – 20 см. Це у два з половиною рази перевищує українські державні норми будівництва, але повністю відповідає сучасним австрійським чи шведським держстандартам будівництва.


«Це дає перевагу: будинок починає втрачати мало тепла, відповідно, його треба мало нагрівати. Ми по будинку більше зекономили на вартості газової труби та котла з батареями, аніж інвестували в систему утеплення. Собівартість такого будівництва дешевша від звичайного з 5-10 см утеплення, але в п’ять чи десять разів знижуються потреби в енергії. А відповідно, і у витратах. Такий собі будинок-термос. Якщо, до прикладу, ви набираєте в термос воду, вона охолоджується дуже повільно – два дні. Так само, якщо наш будинок нагріти і вимкнути опалення, він буде теплим ще тиждень-півтора через велику теплоємність наших цегляних стін та бетонної теплої підлоги. Більше того, влітку термос теж дозволяє не нагріватися будівлі вдень, а підтримувати прохолоду від нічного провітрювання», – проводить паралелі іванофранківець.


Система опалення в пасивному будинку все ж є. Однак вона мінімальна. Можна сказати, що вона схожа на електрочайник, який є у кожного з нас на кухні. Її потужність 4 кіловати.



«Це два електротени по два кіловати кожен вартістю 130 грн. за штуку. Вони будуть нагрівати воду в теплій підлозі. У нас низькотемпературна (21-23 градуси) водяна тепла підлога по всій площі будинку подібна до звичайної (24-27 градусів). Ми не купували ніяких батарей, не підводили багато труб. У бетонну стяжку підлоги кинули трубу і нею будемо обігрівати. Тобто якщо для звичайного будинку система опалення обійдеться в 150-300 тисяч гривень, а то й більше, враховуючи підключення газових мереж, то ми вклалися у 50-70 тис. грн. плюс система примусової вентиляції 30 тис. грн., яка буде накачувати чисте фільтроване повітря та виконувати функції кондиціонера влітку. Це для будинку на 150 квадратів», – каже Микола Яцинович.