Мовою статистики. Івано-Франківщина за роки незалежності навчилася експортувати та залучати інвестиції

За 25 років розбудови незалежності України Івано-Франківщина пережила надзвичайно складні процеси, які відбувалися в економічному та соціальному розвитку. Насамперед глобальних змін зазнала структура економіки області: процесі розвитку ринкових відносин відбулося роздержавлення економіки, що зробило її багатоукладною, сформовано приватний сектор, створено конкурентоспроможні сфери виробництва та послуг.
Переглядів: 459

На початку 90-х років в області швидкими темпами створювалися нові організаційні формування: акціонерні товариства, асоціації, кооперативи, приватні малі підприємства тощо. На початок 1991 року в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) налічувалось 2,5 тис. суб’єктів економіки, інформують ”Вікна” з посиланням на Головне управління статистики в Івано-Франківській області.


Переважаючими організаційними формами господарювання тоді були державні підприємства і організації, колективні та кооперативні підприємства, разом з тим на кінець 1991 року в області уже було зареєстровано 1,1 тис. малих підприємств та 1,3 тис. кооперативів. За роки незалежності України ЄДРПОУ області розширено до 26,3 тис. суб’єктів (станом на 1 серпня 2016 року). На сьогодні найпоширенішими організаційними формами є товариства з обмеженою відповідальністю – 7,1 тис. (27% від загальної кількості суб’єктів економіки) та приватні підприємства – 4,7 тис. (18%). Крім того, в області здійснюють діяльність за різними видами майже 47 тис. фізичних осіб-підприємців.


Глибокі перетворення відбулися в усіх галузях економіки області. Кризові явища, які неодноразово потрясали країну, не дозволили стабільно нарощувати промислове виробництво. У 2015 році індекс промислової продукції проти 1991 року в області склав близько 60%. У порівнянні з 1991 роком значно скоротилось виробництво основних видів продукції у добувній промисловості (нафти сирої, включаючи газовий конденсат, газу природного та газу попутного) та переробній промисловості (м’яса і м’ясних, молочних продуктів, борошна, круп, хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, лікеро-горілчаної продукції, кормів готових для тварин, основної хімічної продукції, більшості будівельних матеріалів). Припинено виробництво цукру, солі, паперу, верхнього трикотажу, продуктів нафтоперероблення.


При щорічному зменшенні виробництва електроенергії протягом 1991-2000 років, за останні 15 років спостерігається поступове збільшення її обсягів, і у 2014-2015 роках досягнуто майже 90% рівня 1991 року.


Порівняно з 1991 роком досягнуто приросту виробництва цементу, килимів та виробів килимових, шпалер у 4–8 разів, фанери клеєної, плит деревоволокнистих та деревостружкових – у 1,5–2 раза, значно нарощено виробництво м’яса свійської птиці.


Здійснюється переорієнтація підприємств на високотехнологічне виробництво, що відповідає вимогам сучасного ринку. За цей період налагоджено виробництво широкого асортименту промислової продукції: у харчовій промисловості – продуктів яєчних сушених, спредів, чаїв фруктових, плодів та горіхів свіжих чи заморожених, у легкій промисловості – тафтингового покриття, чохлів для автомобілів; у машинобудуванні – машин пральних побутових, лічильників споживання газу промислових та побутових, комплектів проводів для свічок запалювання для двигунів, верстатів деревообробних, виробів кованих з металів чорних; у фармацевтичній галузі – лікарських препаратів; у деревообробній та целюлозно-паперовій – ламелі, паливних брикетів, гофротари, конвертів, мішків для порохотягів. Для будівельної галузі відновлено виробництво плит і плиток керамічних, освоєно випуск металочерепиці, вікон та дверей з пластмас та алюмінію та склопакетів до них, лінолеуму, шпатлівок малярних, труб з полімерів етилену, нарощено виробництво цементу за новим «сухим» методом. Запрацювали потужності з виробництва духових музичних інструментів, іграшок дитячих, люстр та світильників, посуду столового та кухонного зі скла, бутлів та пляшок з пластмас.


Протягом останніх років з випуску окремих видів промислової продукції область займає значну частку в економіці України: нафти сирої (16–18% загальнодержавного обсягу), газу нафтового попутного (24–26%), головних уборів з фетру хутряного та вовняно-хутряного (27–68%), предметів одягу, аксесуарів до одягу з хутра (22–94%), шкіри з цілих шкур великої рогатої худоби (21–24%), верстатів для оброблення деревини та матеріалів твердих інших (15–33%), шпону, листів для фанери клеєної (16–18%), деревини, уздовж розпиляної чи розколотої, розділеної на частини чи лущеної, завтовшки більше 6 мм (8–9%), фанери клеєної (7–8%), електроенергії (5–6%).


Значного розмаху набуло житлове будівництво в регіоні. Так, у 2015 ро¬ці прийнято в експлуатацію 856 тис.м2 загальної площі житла, що є одним із найвищих показників за роки незалежності (у 1991 році – 369 тис.м2,  у 2000 році – 217 тис.м2). Житловий фонд області упродовж останніх 25 років збільшився на 10,1 млн.м2 загальної площі (на 39,9%)  і на початок 2016 року становив 35,4 млн.м2, забезпеченість населення житлом зросла із 17,6 м2 на одного мешканця у 1991 році  до 25,7 м2 – у 2015.


Значно покращилось обладнання житлового фонду, особливо у сільській місцевості: водопроводом – з 2,2% загальної площі у 1995 році до 29,2% у 2015, водовідведенням – з 1,7% до 29%, газом – з 71,2% до 83,1%, гарячим водопостачанням – з 0,5% до 22,2%, опаленням від індивідуальних  установок – з 8,2% до 63%.


Протягом останніх 25 років в області введено в експлуатацію 148 нафтових і 38 газових свердловин, більше 68 км нафтопродуктопроводів і понад 251 км магістральних газопроводів, 111 автозаправних станцій, 148 км автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям, 5,6 тис.км газифікаційних мереж, ряд інших виробничих потужностей.


Вигідне географічне розташування, поєднання значного економічного та природно-ресурсного потенціалу з традиційно високим потенціалом ділової активності мешканців краю сприяли формуванню області, як регіону, сприятливого для розвитку бізнесу. В економіку області вклали капітал інвестори з понад 50 країн світу. Спостерігається позитивна динаміка щорічного збільшення обсягів залучених в область іноземних інвестицій, зокрема на кінець 2015 року в економіку інвестовано  836,6 млн.дол. США  проти 18 млн.дол. США на початок 1996 року. Прямі іноземні інвестиції отримали понад 420 підприємств області. Привабливими для іноземних інвесторів залишаються підприємства промисловості, в які вкладено 74,9% загального обсягу іноземних інвестицій.


Динамічні процеси відбувалися в зовнішній торгівлі області. Якщо на початку новітньої історії країни на експорт працювало близько двох десятків підприємств, то у 2015 році їх вже налічувалося понад 360. Значно розширилася і географія співпраці, яка поширилася на всі континенти та охопила 102 країни. Більше половини обсягів експортних потоків товарів (а в окремі роки і три чверті) були спрямовані до країн Європи. Експорт товарів та послуг  у 2015 році склав 398,1 млн.дол. США або 288 дол. США на 1 особу, імпорт – 307,7 млн.дол. США.


В умовах ринкових відносин однією із найбільш розвинених форм підприємництва, що відіграє важливу роль у формуванні економічних  процесів у державі, є внутрішня торгівля. Внесок торговельних підприємств у створенні валової  доданої вартості на зорі незалежності складав близько 6%, а на сьогоднішній день він зріс до 15%.


Формування ефективної торговельної інфраструктури за рахунок розбудови великих сучасних торгових центрів, універсальних магазинів сприяє зростанню обсягів продажу споживчих товарів. Якщо на кінець 1991 року в області діяли 4,3 тис. магазинів і напівстаціонарних об’єктів торгівлі,  то на кінець 2015 – 16,3 тис. У 2015 році оборот роздрібної торгівлі склав 33,8 млрд.грн, що у порівняних цінах у 3 рази більше обсягу 2005 року.


Для сфери внутрішньої торгівлі області характерна широко розвинена торгова мережа фізичних осіб-підприємців, за рахунок яких на сьогоднішній день формується понад дві третини обороту роздрібної торгівлі. Також важливим сегментом споживчого ринку, здатним забезпечити населення широким асортиментом та задовільнити потреби у споживчих товарах за доступними цінами, залишаються ринки, яких в області налічується 92. В нашій області, зокрема, діє один із найбільших в Україні ринків з продажу автомобілів.


В роки незалежності стрімкого розвитку в області набув туризм. Дедалі більшого розвитку набуває зелений туризм.


Відбулися значні зміни у соціальній сфері, зокрема, у системі освіти спостерігається створення закладів нового типу, які дають повну загальну середню освіту – навчально-виховних комплексів (136), гімназій (11), ліцеїв (7). На початок 2015/16 навчального року у 731 загальноосвітньому навчальному закладі області (на 10 більше, ніж у 1991 році) навчалося понад 147 тис. учнів. Щорічно зменшується кількість закладів, які проводять навчання у дві зміни. Зросла частка дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, – з 31% у 1991 році до 40% у 2015 році.


За роки незалежності значно зріс рівень забезпеченості домогосподарств області предметами тривалого користування і склав, зокрема, кольоровими телевізорами – 99,6%, холодильниками – 97,8%, пральними машинами користуються  78% сімей, мікрохвильовими печами – 58,8%. За допомогою мобільних телефонів спілкуються 94,3% сімей, при цьому майже половина з них має у своєму користуванні 3 і більше телефони. Супутникові антени використовують 43,4% домогосподарств, персональні комп’ютери – 29,3%,  ноутбуки –  30,2%, що свідчить про покращення добробуту мешканців нашого краю.


Вагомими чинниками розвитку і успішного функціонування Прикарпаття сьогодні є її промисловий та аграрний комплекси, вигідне для розвитку туризму географічне положення, природні і трудові ресурси. Область володіє значним науковим і кадровим потенціалом, що дозволяє вирішувати якісно нові завдання сталого соціально-економічного розвитку.