Наразі більша їх частина залишилася лише обіцянкою, яку перекидають з одного місяця на інший, інформують ”Вікна” з посиланням на Галицьке слово.
Але це ще не найгірше. Як стверджує голова профкому станції, після мирної акції протесту працівників, які намагалися звернутися до керівництва, почали переслідувати.
А все почалося з того, що 29 вересня 2016 року на території Бурштинської електростанції відбулася попереджувальна акція протесту працівників через невиконання інвестиційних зобов’язань з боку керівництва.
Таку акцію організували ініціативні групи та профком станції. Працівники в обідній час вийшли на мирний протест, щоб попередити керівництво. Страйкували через обід, щоб не зупиняти роботу станції. Одні працівники протестували на території ТЕС, а інші — за воротами. Незважаючи на вихідний день, вони прийшли, аби підтримати колег.
Минуло більше місяця з того часу. Журналісти намагалися поспілкуватися з директором ДТЕК Бурштинської ТЕС Андрієм Шуваром, щоб дізнатися про заплановані чи вже реалізовані зміни щодо вимог працівників. Але очільник БуТЕС відмовився надати коментар, зазначивши:
«Зміни є. Зміни відбуваються, але я з вами їх обговорювати не буду по телефону».
Зустрітися директор теж не хотів, наголосивши, що журналістам потрібно звертатися у департамент зв’язків з громадськістю при станції. Та на телефонні дзвінки працівники департаменту у робочий час не відповіли. Натомість журналісти поспілкувалися з головою профкому Бурштинської ТЕС Русланом Карвацьким. Він переконаний, що умови праці погіршилися з часу входження електростанції до складу ПАТ “ДТЕК Західенерго”.
Перша – підняти зарплату працівникам ТЕС. Оскільки, коли керівництво ТЕС купувало акції в 2012 році, то брало на себе інвестиційні зобов’язання, а саме - підняти зарплату на індекс інфляції. Зокрема, підрахований відсоток збільшення зарплати за 4 роки діяльності ДТЕК склав майже 86%, за словами голови профкому. Тоді ж, у 2012 році, обіцяли виконувати всі соціальні зобов’язання перед працівниками та членами їхніх сімей. Станом на цей рік нічого не змінилося, і міф про краще робітниче життя через приватизацію залишився на словах. А ще грейдерна система, яку, попри негативне ставлення працівників, ввели у дію, погіршила фінансовий стан. Якщо ж повернутися з передісторії приватизації станції до сьогоднішньої ситуації, то друга вимога стосується вислуги років, яку у працівників забрали.
«Починаючи від 5 і до 35 років стажу, кожен мав надбавку за вислугу років 5, 10 чи 20%. Керівництво цю надбавку з 1 липня 2014 року незаконно внесло нібито в оклад. Але тих працівників, які мали вислугу 35 років, уже за два роки звільнено зі станції. Всі, хто залишились, так і не отримали вислугу. Для того, щоб люди не їхали працювати за кордон, ми вимагали повернути цю надбавку, яка передбачена ст. 61 Закону України «Про електроенергетику», – пояснює Руслан Карвацький.
Третя умова працівників – виплата одноразової допомоги на оздоровлення у зв’язку з відпусткою; і четверта – повернути штатну чисельність працівників.
«Людей звільнили стільки, що в бригаді тепер замість 14 чоловік працює лише 8. Ці люди виконують роботу за 14-тьох, і їм би мали платити додатково за інтенсивність, але цього немає», – додав Карвацький.
«Було сказано, що оклади людям будуть підніматися «точково».
Казали, що будуть платити за інтенсивність, а також за навантаження в блоці вже з 1 вересня. Не сталося. А коли ми 29 вересня вийшли на мітинг, то директор публічно заявив, що цього взагалі робити не буде. Та є стаття 340 ККУ «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій». Тому вважаємо, що така заява директора - це шантаж. Щоправда, потім директор передумав і сказав, що зробить це все до 22 жовтня. Пізніше дата змінилася на 7 листопада. Керівництво станції нас годувало обіцянкою про те, що 12 жовтня відбудеться зустріч з керівництвом компанії і все буде вирішено на найвищому рівні. Натомість ми отримали пояснення, що наші вимоги необґрунтовані, — проінформував голова профкому.
Та все ж після мітингу позитивні зрушення відбулися. Після 22 жовтня виплачено всі перероблені понаднормові години за півроку. Також внесено зміни щодо ювілейних дат: коли працівник відпрацював 25 років на станції чи йому виповнилося 50 років, то виплачується ще один оклад станом на момент настання ювілею. Зокрема, ювілейна дата – це пільга, передбачена колдоговором, а не законодавчою нормою. Отже, працівники досягли деяких змін, але це ще не кінцевий результат. Люди й надалі готові стояти на своєму і сподіваються тільки на позитивні зміни у майбутньому.
На станції повинні відбутися якісь зрушення. Щоправда, працівники вважають, що, ймовірно, це чергова обіцянка, яку знову не виконають. Тим не менше, люди готові до діалогу з керівниками. Але…
«Найперше, що ми хочемо зробити зараз – оцінити ситуацію, зрозуміти, що ж нового нам дадуть з 7 листопада? Якщо нічого, то вдамося до радикальних дій – будемо виходити на центральну дорогу, будемо повідомляти органи поліції, щоб вони обмежили рух транспорту… І будемо протестувати, стукаючи касками по асфальті. І те, що нам погрожують, буцімто за це нами будуть займатись СБУ та прокуратура – нас не лякає. Бо з нашого боку це буде акція протесту, при якій ми не заблокуємо рух. Транспорт буде рухатись, але на меншій швидкості. Таким чином ми будемо намагатися ще раз привернути увагу до своїх проблем, – ділиться планами на майбутнє Руслан Карвацький і додає, що керівництво, зменшуючи виплати, діє проти працівників. А люди хочуть жити краще і не у страху. Та після акції протесту триває певне переслідування працівників, що брали участь у мітингу.
Руслан Карвацький зізнався, що погрози на його адресу лунали навіть від директора станції.