Василь Андрейчук вручив ювілярці грамоту від імені голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича. Привітати ювілярку прийшли заступник голови виконавчого апарату Надвірнянської районної ради Василь Андрейчук, перший заступник голови райдержадміністрації Іван Тодорук, сільський голова села Фитьків Марія Дмитрук, духовенство села та місцеві школярі, інформують ”Вікна” з посиланням на Надвірнянську районну раду.
За багаторічну плідну громадську діяльність, патріотизм, особистий внесок у справу утвердження української держави та з нагоди 90-річчя від Дня народження Василь Андрейчук вручив ювілярці грамоту від імені голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича.
”Українські жінки завжди були прикладом незламності духу та відданого служіння українській нації. Ризикуючи власним життям, Ви стали на шлях боротьби та утвердження незалежності і становлення Української держави. Низько вклоняюсь та висловлюю Вам сердечну вдячність за героїзм. Ваша жертовність та патріотизм завжди будуть прикладом служіння Україні для молодого покоління. Ваші життєві знання, поради у боротьбі за Українську державу знадобилися сьогоднішнім захисникам. Саме герої Вашого часу вселяють в наших вояків російсько-української війни віру в перемогу. Від імені голови районної ради та депутатського корпусу, від себе особисто бажаю Вам здоров’я, наснаги і нехай Господь дарує довгі роки життя!” – наголосив Василь Андрейчук.
Параска Василівна подякувала гостям за теплі привітання і наголосила, щоб ніколи не забували української мови, шанували і любили свою рідну землю та пам’ятали героїв – борців за Українську державу.
”Не для слави – я любила Україну, будучи ще дитиною, – наголосила зв’язкова ОУН-УПА Параска Василівна Головінська-Приймак, псевдо “Ялиця”, і додала: – Кажуть люди, що зле буде – бо лихо сміється. А я кажу: Добре буде, ще лихо минеться. А ми собі заспіваєм, щоб лихо проплило. Щоб батькові Тарасові було з нами мило…”
Параска Василівна Головінська-Приймак народилася 10 листопада 1926 року в селі Фитьків Надвірнянського району. З дитинства мріяла навчатися, багато читала, співала українських пісень разом із колективом “Союз Українок”. Коли Парасці було 10 років померла мама і позбавлена материнської ласки дівчинка завчасно подорослішала. В складні для України часи вона не залишалася осторонь національно-визвольних змагань українського народу і в 16 років під псевдо “Ялиця” разом із своєю подругою псевдо “Смерека”стали зв’язковими ОУН-УПА. Незважаючи на життєві випробування, що випали на долю Параски Василівни, дух свободи та національної боротьби і досі переповнює націоналістку. Вона без докорів розповіла про пережиті складні роки свого життя, поділилася спогадами про Українську повстанську армію і з гордістю, пам’ятаючи кожне слово, зачитала присутнім Декалог ОУН — 10 заповідей українського націоналіста. Параска Василівна і досі є активним громадським діячем. Вона вчить молоде покоління шанувати і підтримувати народні звичаї, обряди, традиції, співати українських пісень.