Обидва не тільки любителі біатлону, а й музиканти. Крім того, брати є творцями фан-клубу капітана жіночої збірної України Олени Підгрушної.
Про пригоди на чеському етапі і про свого кумира вболівальники розповіли в інтерв’ю “Подробности“, інформує “Дзеркало Коломиї“.
Свого часу брати об’єктом своїх симпатій обрали Олену Підгрушну.
— Якось так вийшло, щось “йойкнуло” в один момент… Ми почали за неї вболівати, коли у неї мало що виходило в біатлоні, тоді в команді зіркою була Хвостенко, добре виступали сестри Семеренко. Можливо, нам десь хотілося підтримати менш відому спортсменку. Я писав їй в соцмережах і навіть не знав, чи вона в основній команді! А потім в один прекрасний день ми наживо спостерігали, як наша Олена стала чемпіонкою світу… Ми якось дізналися, що вона буде в Буковелі на закатці. Ми з братом – туди. Потім ще її підвезли до Тернополя. А з часом “дружбами” у неї на весіллі були.
Брати з Коломиї з’їздили на етап кубку світу у чеське у Нове-Мєсто.
— Так, це вже крутіше, ніж на топ-етапах в Італії і Німеччині. Взагалі, це була чергова чудова можливість зустрітися з друзями-фанатами з Німеччини, Угорщини, Росії, чеськими волонтерами і нашими вболівальниками, яких знали заочно. Тішить той факт, що нарешті нас перестали плутати з Росією, як наприклад, в 2012-му році.
Щодо стосунків з російськими вболівальниками, то коломияни розповідають таке:
— Раніше вони ходили з прапорами “Росія, Росія”, а тепер з прапором на плечах тихенько заходять на стадіон… Нас, до речі, хотіли покарати за червоно-чорний прапор. Думаємо, через те, що він часто потрапляв в трансляцію, і російська сторона на нас “кляузу” написала. Після гонки нас чекала поліція, потім під’їхали люди у штатському. Але все обійшлося. Вони, правда, обмежили нас в носінні прапора, але ми все одно проносили його. Ми навіть допомагали чеським полісменам “гуглити” прапор в інтернеті, адже вони не могли самі знайти про нього інформацію. Ми потім вже посміхалися один одному при зустрічі.
Прикарпатські вболівальники біатлону знайомі з іконою вболівального цеху Норбертом Штарком:
— Щоразу питає, чи привезли ми трембіту. Вона його заворожує. Ми якось пояснили йому, що трембіта – це “мобілка” в горах. Вона сповіщає про народження дитини або смерть людини, про настання свята. Йому було дуже цікаво. Ми з Штарком вже четвертий рік поспіль в одному готелі живемо, спілкуємося з ним.
Щоб провезти трембіту, складають її втроє. Олені Підгрушній до душі звучання трембіти.
— Вона якось сказала, що це реально круто коли стартуєш і звучить трембіта… А для нас пам’ятний момент, коли ми грали на ній під час нагородження Олени на чемпіонаті світу в Нове-Мєсто в 2013-му. Взагалі, Олена каже, що ми реально “ОбЕзБаШеНі” так їздити і вболівати.
