Ілюстрація. Однаково раділи як ті, що піднімалися на подіум, так і ті, хто вболівав Учасниками турніру стали близько сотні священиків та семінаристів з Івано-Франківської, Тернопільсько-Зборівської, Коломийсько-Чернівецької, Самбірсько-Дрогобицької та Сокальсько-Жовківської єпархій, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Перед самими змаганнями в парафіяльному храмі с. Поляниця Владика Йосафат Мощич, у співлужінні кир Михаїла Колтуна, єпископа Сокальсько-Жовківського та численного духовенства, очолив Архієрейську Божественну Літургію. Роздумуючи над Божим словом під час проповіді, Єпископ-помічник Івано-Франківський кир Йосафат зазначив, що Господь обдарував усіх без винятку людей особливими талантами, які кожна людина має обов’язок помножити. На думку владики, священики повинні не лише давати приклад як молитися, але й як добре відпочивати і чесно змагатися. Наприкінці спільної молитви Архієреї побажали учасникам наснаги та сил на боротьбу.
Відтак розпочались змагання, які проходили у двох категоріях: «Священики і семінаристи після 30 років» і «Священики і семінаристи до 30 років». Після двох спусків гігант-слаломом з гори судді визначили переможців. Ними стали:
Категорія «Священики і семінаристи після 30 років»:
І місце – о. Віталій Токар(Івано-Франківська Архієпархія);
ІІ місце – о. Тарас Шпег (Самбірсько-Дрогобицька єпархія);
ІІІ місце – о. Олексій Данилюк (Івано-Франківська Архієпархія);
Категорія «Священики і семінаристи до 30 років»:
І місце – Микола Скірчук (Коломийсько-Чернівецька єпархія);
ІІ місце – Василь Щербанюк (Коломийсько-Чернівецька єпархія);
ІІІ місце – о. Ігор Сачков (Івано-Франківська Архієпархія);
Нагородили переможців ювілейними медалями та почесними Митрополичими грамотами.
Організатори висловлюють щиру подяку пароху с. Поляниця о. Богдану Скірчуку та ТзОВ «Скорзонера-Буковель» за допомогу в проведенні турніру.
Хоча у змаганнях завжди є переможці і ті, кому забракло кілька десятих секунди до перемоги, однаково раділи як ті, що піднімалися на подіум, так і ті, хто вболівав, і це разом нагадувало спільне родинне свято.
