На Прикарпатті аптеки приховують кількість проданих нарковмісних препаратів. ІНФОГРАФІКА

З кінця 2016 року ГО "Інститут аналітики та адвокації" досліджує споживання опіоїдних анальгетиків в Україні. У рамках аналізу ІАА дізнавався кількість наркотичних засобів, реалізованих здебільшого комунальними аптеками-лізензіатами. Втім, далеко не всі підприємства надали інформацію.
Переглядів: 544
В Івано-Франківській області працює 15 аптек, які мають право розповсюджувати нарковмісні препарати | Фото: прес-служба

В Івано-Франківській області працює 15 аптек, які мають право розповсюджувати нарковмісні препарати. Комунальні підприємства або ж повністю проігнорували запит Інституту аналітики та адвокації і, водночас, ЗУ «Про доступ до публічної інформації» або написали, що не є розпорядниками інформації, повідомляють "Вікна" з посиланням на прес-службу громадської організації.

Чому ця інформація важлива?

Паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів, які мають смертельне захворювання (наприклад, онкологічне). Аби полегшити їхні страждання держава надає можливість «доступніше» отримувати  знеболення. Щороку, за даними МОЗу, понад 600 000 людей в Україні потребують такої допомоги. З них 20 000 – діти. У 2014 році в області майже 80  тисяч пацієнтів потребували знеболювальних.

Важливими препаратами наркотичного знеболення є Кодеїн, Трамадол, Морфін, Фентаніл, Омнопон, Промедол (тримепередин). Їх ще називають опіоїдними анальгетиками. У 2013 році Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок обігу таких препаратів. Законодавство лібералізувалося. Втім, чи насправді знеболення стало доступнішим – відповісти сьогодні ніхто не може.

Якою інформацією володіють аналітики?

Із 2014 року статистику споживання опіоїдних анальгетиків збирає ДУ «Український моніторинговий та медичний центр  з наркотиків та алкоголю  МОЗ України». За узагальненою інформацією моніторингового центру, можна побачити, що кількість використаних нарковмісних препаратів постійно зростає.

Аналітик Інституту аналітики та адвокації Олександр Ткаченко коментує:

"З одного боку, така статистика може свідчити, що знеболюючі насправді стають доступнішими. Втім, збільшення кількості використаних препаратів не завжди означає, що вони дістаються смертельно хворим. Аби це перевірити нам потрібна інформація з кожної аптеки-ліцензіата. І не просто загальні числа, а конкретику: скільки використали лікарні, а скільки хворі напряму отримали за рецептами".

Жити без болю – це право кожної людини. В Інституті аналітики та адвокації говорять, що поки в Україні цим правом скористатися не завжди вдається. До того ж зауважують: якими б хорошими не були закони, їх виконання необхідно перевіряти. В Івано-Франківській області поки зробити цього не вдалося.