На Прикарпаття привезли мощі святого Партенія, які вперше за 233 роки покинули жовківський монастир. ФОТО

В церкву Христа Царя отців василіян, що на Майзлях в Івано-Франківську, привезли з Жовкви мощі мученика Партенія, якого називають "Безвідмовним". А ще він є покровителем суддів та нотаріусів. Уперше за 233 роки (!) мощі покинули жовквівський монастир.
Переглядів: 1179
Мощі привезли спеціальним транспортом, адже вони є у 500-річному саркофазі | Фото: Анна-Сабіна Ружицька

Настоятель івано-франківського монастиря Йосафат Хаймик каже, що люди, які йдуть на важкі операції, часто просять святого Партенія про заступництво, пише у соцмережі Facebook журналіст Сабіна Ружицька, передають "Вікна".

Мощі привезли спеціальним транспортом, адже вони є у 500-річному саркофазі. Щодня у храмі відбуватимуться Літургії: у неділю — для парафіян церкви, в понеділок — для дітей та молоді, у вівторок — для священиків та монахів, у середу — для представників влади, суддів, у четвер — для медиків, журналістів та підприємців, у п'ятницю — для військових, родин вояків АТО, поліцейських, у суботу — для освітян та працівників сфери культури.

18 серпня відбудеться Велике Соборування: 14 священиків намащуватимуть всіх присутніх на Літургії миром, звареним біля мощей Партенія. 19 серпня, на свято Преображення Господнього, Митрополит Володимир Війтишин відслужить молебень біля мощей і їх заберуть до Жовкви. 

Довідка. Святий Партеній жив у IV ст. в місті Мелітополі у Малій Азії і був сином диякона. Бог обдарував юнака даром творення чудес та зцілення недужих. Невдовзі Партенія висвятили на священика, а згодом він став єпископом міста Лампсака. Своїми духовними науками і чудами Партеній навернув багатьох поган до Христової віри. Найбільшим чудом Партенія було воскресіння молитвою мертвого юнака, якого під час будови церкви переїхав віз, що був завантажений кам'яними плитами. Партеній віддав свою душу Богові 360 року. При його святих мощах у Лампсаку багато недужих отримали ласку зцілення.

Св. Партеній за переданням походив родом з Вірменії. Своїми власними здібностями й заслугами в дуже молодому віці заслужив собі на велику повагу у знатних осіб того часу. Про нього дійшла чутка аж до Риму, де після зустрічі з тодішнім безбожним цісарем Декієм, був призначений прімікарієм царського уряду, тобто, головним цісарським нотаріусом. Здобув він також багато гідних похвали заслуг і у військовій службі, та й зрештою на таку посаду призначали тільки тих, хто відзначався особливими знаннями. Його гідність рівнялась римським сенаторам.