загрузка...

На Прикарпатті поховали 21-річного бійця АТО Андрія Добровольського. ФОТО

На Прикарпатті відбувся похорон бійця 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади 8-го батальйону Андрія Добровольського


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

На Прикарпатті поховали 21-річного бійця АТО Андрія Добровольського. ФОТО

Дата публікації: 2017.11.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 3071

Андрій Добровольський уродженець села Тустань, боєць 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади 8-го батальйону загину у зоні АТО.

Андрій Добровольський народився 11 грудня 1996 р. в селі Тустань Галицького району. Він зростав у віруючій і патріотичній родині. Був дуже схожий на маму і лицем і вдачею, добрий і щирий. Закінчив місцеву школу №1, потім Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей. А вже незабаром, на початку 2016 року, вдягнув військову форму і став до лав збройних сил України, інформують "Вікна".

За прикладом батька, який теж захищав Батьківщину на цій війні, юнак вирішив піти на фронт добровольцем. Службу ніс в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, у 8-му батальйоні «Поділля».

Не зважаючи на такий молодий вік, Андрій був командиром бойової машини і займав посаду командира відділення. Батьки ним пишалися, побратими поважали. Минулого року, під час короткої відпустки, Андрій одружився зі своєю ровесницею. Це була світла і щаслива молода пара, в якої все життя було попереду. Але клята війна перекреслила їхні мрії.

Окрім дружини, вдома на нього чекали батьки і молодший братик.

Світлини прощання з героєм АТО у рідному селі оприлюднив журналіст Володимир Теслюк:

"Скажіть - чому? Скажіть - за що? Скажіть, скільки ще матерів литимуть сльози за своїми, безневинно убієнними дітьми? Скажіть, що треба зробити, щоб ця безглузда війна завершилася? Бо нестерпно боляче дивитися, коли батьки хоронять такого красивого, розумного, доброго, порядного сина.... Коли молода дружина, яка ще не встигла насолодитися сімейним життям, проводжає в останню путь свого коханого чоловіка, коли бабуся хоронить свого улюбленого онука, коли учні сільської школи усвідомлюють силу патріотизму через призму героїчної загибелі свого, ще донедавна, товариша зі шкільної лави? Адже ще лише чотири роки минуло, як Андрій закінчив Тустанську школу... Скажіть, доки ці виродки будуть знищувати наших дітей? Боляче, важко, нестерпно...".

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: