загрузка...

У Криворівні відбувся V Регіональний фестиваль гуцульської автентичної музики. ФОТО

Фестиваль гуцульської автентичної музики імені Василя Грималюка (Моґура) – Романа Кумлика (Ромка) відбувся у Криворівні


У Криворівні відбувся V Регіональний фестиваль гуцульської автентичної музики. ФОТО

Дата публікації: 2017.11.29 | Коментарів: 0 | Переглядів: 528

Рівно десять років тому, 27 листопада 2007 року, у Верховині відбувся Перший фестиваль гуцульських троїстих музик імені Василя Могура, ініціатором створення величного дійства був заслужений працівник культури України Роман Кумлик.

Цьогорічний фестиваль — ювілейний. Вже вп'яте в столицю Гуцульщини з’їжджаються найкращі виконавці гуцульських мелодій для збереження та популяризації гуцульського музичного мистецтва, зміцнення творчих зв'язків між музикантами, інформують "Вікна" з посиланням на Івано-Франківську ОДА.

В Будинку культури села Криворівня відбувся V-ий Регіональний фестиваль гуцульської автентичної музики імені Василя Грималюка (Могура) Романа Кумлика (Ромка)

Розпочати фестиваль надали можливість учневі Василя МогураВасилю Ілюку. Зазвучали дзвінкі цимбали, звукоголосні сопілки, скрипки, бубни, у світ полинула гуцульська мелодія, яку виконав народний аматорський оркестр народних інструментів Будинку культури с. Замагора – керівник Іван Мартищук. Всім колективам, які брали участь у фестивалі, а їх було чотирнадцять, вручено Дипломи лауреата фестивалю, відзначено капелу «Черемош» імені Романа Кумлика призом «Глядацькі симпатії» від родини Кумликів. Також, подяками та цінними подарунками відзначені зведений оркестр народних інструментів центру дитячої та юнацької творчості селища Верховина (керівник Василь Тимчук), ансамбль троїстої музики Будинку культури с.Ільці (керівник Іван Юрук) та ансамбль троїстих музик Будинку культури с. Верхній Ясенів (керівник Роман Мельничук).

Довідка. Грималюк (Моґур) Василь Іванович народився 10 березня 1920 року, село Зелене Верховинського району. Народний музикант, видатний творець автентичного музичного мистецтва Гуцульщини.

Організатор гуцульських народних музичних капел. Упорядкував кілька сотень гуцульських музичних варіацій[1]. Створив свої авторські гуцульські мелодії, зокрема, «Могурова гуцулка до данцу», «Гуцулка по-порєдку», що складається з 32 мелодій (колін). За це Могура у мистецьких колах і серед громадськості називали «Музикант від Бога», «Король гуцульської музики», «Гуцульський Паганіні», «Чарівник скрипки».

Школу Могура пройшло багато відомих музикантів Гуцульщини, які продовжують справу свого вчителя. Тому-то й склали співанку про гуцульського маестро: «Єк зайграє Могур в скрипку — чудуютси люде, Та говорі, шо ни скоро другий Могур буде».

«Фестиваль гуцульських троїстих музик імені Могура» став важливим мистецьким дійством, покликаним відкрити всім любителям гуцульської автентичної музики прекрасний пласт народного мистецтва Гуцульщини.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: