На човні-драконі Бистрицею до Дністра. Як два скульптори з Івано-Франківська стали “вікінгами”. ФОТО

Їх називають «Вікінги». Назар Морозко та Володимир Ільків – молоді художники-скульптори з Івано-Франківська, які попри всі застереження та скептичність оточуючих довели, що справжня ідея сильніша за будь-які труднощі.
Переглядів: 3119
Кораблі в подальшому будуть використовуватися для сплавів по Дністру, експедицій, екскурсій, кажуть франківці

Вони перші в Івано-Франківську створили реконструкцію стародавнього скандинавського човна-дракона, спливли ним Бистрицею до Дністра, та пізніше піднялися останнім проти течії. І все заради великої мети – благодійності, інформує ТРК "Вежа".

За освітою хлопці — художники. Закінчили Стрийське училище №16 по обробці дерева, далі вступили до вищих навчальних закладів, каже Володимир Ільків:

"Я у Львівську академію мистецтв, Назар продовжив навчання у Франківському інституті. Він навчався усім прикладним спеціальностям: ковальство, дерево, кераміка, шкіра – загальна специфіка різноманітних ремісничих галузей. Я здобував більш вузькопрофільну освіту – художня робота з деревом: від архітектури до побутових речей. Стосовно наших кораблів, вони мають безпосереднє відношення до дерева, проте методи роботи специфічні, і це відповідно вимагає постійних самовдосконалення та самоосвіти. Ми намагаємося вникати в усі аспекти створення човнів. Як над ними працювали в історичні часи, як їх відтворюють колеги в Україні та закордоном".

За словами Назара Морозка, першочергово ідея з`явилася, коли їздили по сиротинцях і думали, що б таке організувати, аби воно з одної сторони розвивало дітей, а з іншої – дало їм змогу вирватися з середовища, в якому вони звикли бути. Так одного разу виникла ідея побудувати човни та почати робити сплави. Перший човен змайстрували за власний кошт. Назар зауважує:

"Найважче – це дослідження, креслення, прорахунки. Ми прагнемо відтворити човни максимально наближені до історичного зразка. Доводиться мати справу з інтернет-джерелами, архівами, іншомовною документацією і власними силами розбиратися з цим... Після того, як ми зробили перший човен – 5.5 метрів, спливли на ньому Бистрицею, вниз до Дністра та по Дністру піднялися проти течії. Буквально за три дні".

Перший проект обійшовся десь у 500 доларів. Хлопці намагаються працювати з натуральними та екологічно чистими матеріалами: дьоготь, овеча шерсть, лляна олія, високоякісна деревина.

Зараз франківці працюють над макетом 17-метрового коробля – реконструкцією скандинавського зразку. Відповідно до програми проекту, хочуть зробити ще один човен руського типу – довбанку з суцільної колоди, дерева. Кораблі в подальшому будуть використовуватися для сплавів по Дністру, експедицій, екскурсій.