загрузка...

Всім байдуже. Волонтерка розповіла, як на Прикарпатті зустрічали тіло загиблого воїна

Ілюстрація. Упродовж двох днів з воїном прощатимуться у Будинку смутку, а 20 травня поховають на Рогатинщині


Всім байдуже. Волонтерка розповіла, як на Прикарпатті зустрічали тіло загиблого воїна

Дата публікації: 2019.05.18 | Коментарів: 1 | Переглядів: 0

16 травня в зоні бойових дій загинув Василь Джус — військовослужбовець Івано-Франківської бригади тактичної авіації повітряного командування ''Захід''.

Як повідомило Повітряне командування "Захід" загинув внаслідок мінометного обстрілу бойових позицій на Приазов’ї, під час ведення двостороннього бою. Сьогодні до Івано-Франківська привезли тіло загиблого. Упродовж двох днів з воїном прощатимуться у Будинку смутку, а 20 травня поховають на Рогатинщині, інформує Бліц-інфо.

Журналістка Ольга Рега стала свідком, як до Івано-Франківська привезли тіло загиблого Героя:

"Така тиха, сонячна субота. Аж раптом при в’їзді до Івано-Франківська з боку Галича цю тишу розриває звук поліцейської сирени. За патрульними – автомобіль з красномовним написом «200», синьо-жовтим і червоно-чорним прапорами. З чорними стрічками. У кортежі позаду – тільки одна машина. Теж з прапором, і з чорною стрічкою. 
Ви думаєте, що місто зупиняється бодай на секунду? Думаєте, хтось пропускає Героя, якого везуть на останню зустріч з мамою? Чи може хтось відмовляється від наміру перейти дорогу, пропустивши сумний кортеж? Дехто так, але більшість – ні. По дорозі бачили двох хлопців, які зупинилися, віддаючи шану військовому. Решта – просто йшли у своїх справах. Не схиляючи голову, не стаючи на коліно. Просто миттєва зацікавленість у погляді: а що сталося? І знов байдужість.
А сталася війна – 5 років тому. І триває, триває, триває… Можна, звісно, сказати, що кожного дня хтось вмирає і народжується, мовляв, таке життя. Але дехто вмирає від куль снайперів чи під мінометним обстрілом, щоб у нас тут була тиха, сонячна субота. Та в нас вже давно багато хто навчився розділяти своє життя і війну – десь там".

Емоцій від такої зустрічі воїна, який загинув, загищаючи українські рубежі не стримала і волонтерка Леся Качурова:

"Знаєте, яка єдина машина їхала за Героєм? Моя, Карл! При десятках спілок АТО і ще більшою їхньою чисельністю, загиблого зустрічаємо я і Арсен Мартинюк. Інші, напевно, зайняті важливими питаннями: виборами, квартирами,  ходами, світ рятують від космічної загрози. І так на шостий рік... Нє, ну бувають випадки появи вільного часу і хтось приїжджає. Рідкісні... Мовчала? Бо так просили, бо не паплюж... Та ви самі це робите!
Скільки раз звертались до місцевої влади організовувати зустріч ? Безліч, настільки безліч, що вирішили: робимо, що маємо, все інше на їх совісті.  Дивуємось виборам і ситуації в суспільстві? Так самі ж зробили, своїми вчинками і відношенням.  Дякую бійцям CIMIK та працівникам Будинку трауру.
Співчуття рідним . Слава Герою!".

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Петро_19.05.2019 10:01:49

Втомились люди, звикли, нікуди не подінешся. І своїх проблем ніхто не відміняв, які дрібязковами стають лише на фронті, а тут вони архіважливі. Тай довший час культували показне ставання на коліно замісь простої людської шани і розуміння. Про спілки АТО мовчу, зайняті бізнесом вибаванням для бізнесменів поступок продажних депутатів дешевше за малу долю - в будівництві будинків наприклад. Ну й не менш важливо сприйняття “дивними” хто пішов воювати, коли воєнкомати і поліція силою виловлюють викрадають хлопців на вулицях, чи просто пхають як можуть в армію.

Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: