загрузка...

Через вандалізм відкриття обсерваторії на горі Піп Іван у 2020 році опинилося під загрозою — Ігор Цепенда

Не виключено, що 600 тисяч гривень збитків, яких завдали вандали, можуть обернутись навіть шістьма мільйонами, зауважує ректор ПНУ


Через вандалізм відкриття обсерваторії на горі Піп Іван у 2020 році опинилося під загрозою — Ігор Цепенда

Дата публікації: 2019.09.15 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Про відновлення обсерваторії на горі Піп Іван, або на Попівані, як зазвичай називають Чорногору місцеві мешканці, науковці Польщі та України заговорили ще у 1996 році на конференції у Яремчі. Тоді протокол намірів відправили до урядів обох країн.

Першою відреагувала Україна. У 2002 році від президентської адміністрації Кучми до Івано-Франківської облдержадміністрації надійшов лист про слушність пропозицій та ідей щодо відродження астрономічно-метеорологічної обсерваторії, яка повноцінно діяла у 1938-1939 (1939-1941) роках. У 2010-му, після 12 наукових експедицій на Піп Іван, із держбюджету України надійшли перші 900 тис. грн на розробку проєктно-кошторисної документації Польсько-українського центру академічної молоді у селі Микуличин. У межах проєкту планували і відновлення обсерваторії, інформує "Укрінформ".

У 2012 році на реалізацію цього задуму Мінкультури Польщі скерувало 70 тис. доларів. Партнерами проєкту стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Варшавський університет. Відтоді щороку роботи на Попівані проводили за визначеним планом. Лише 2013-2014 роках, через війну на сході України, темп робіт було втрачено. У 2016 році зробили низку зовнішніх робіт будівлі обсерваторії, а в 2017-му приступили до внутрішніх. Тоді ж, згідно з угодою з ДСНС, у кількох кімнатах обсерваторії на постійній основі запрацював рятувальний пост. Торік сюди почали завозити наукове обладнання.

Але 22 серпня 2019 року невідомі молодики залізли на дах обсерваторії і пошкодили нову систему громовідведення. Те, що відбулось на Попівані, це — акт вандалізму, який не сприймається ні університетською спільнотою, ні туристичним середовищем України, зазначив ректор Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда:

"Адже Піп Іван і обсерваторія є особливим місцем для української науки та туризму. Коли ми говоримо про збитки, то оцінка є дуже простою. Ціна обладнання, яке сьогодні є на Попівані, значно перевищує 600 тисяч гривень. Тобто, зазначена нами сума збитків може бути навіть не десятою частиною втрат, це тільки так звані прямі збитки. Зокрема, йдеться про виведену з ладу систему громовідведення. А під неї під’єднана наукова апаратура. І тут включається другий чинник. Те, що ми ще не рахували, – втрачений потенційний прибуток. Адже до цього обладнання під’єднано апарат смарт-датчик погоди «LUFT» WS-800. А це дуже серйозне обладнання, яке встановлюють астрономічні обсерваторії перед прийняттям рішення про визначення типу телескопів. І з цим уже жартів немає".

Оцей невеличкий датчик коштує більш як півмільйона гривень. Прикарпатці підписали міжнародну угоду з Варшавським університетом, у якій взяли на себе зобов’язання забезпечити безперебійне функціонування цього датчика. Цей пристрій кожні 5 хвилин робить зріз кліматичної інформації навколо гори Піп Іван. Упродовж двох років ця інформація надходить до аналітиків, які й визначать за нею тип телескопу, який маємо встановити на обсерваторії. Ігор Цепенда зазначив:

"Ми щодня молимось, аби блискавка не вдарила в датчик. Бо один із пунктів нашої угоди передбачає, що лише форсмажорні обставини можуть бути причиною виведення датчика погоди з ладу. За все інше несе відповідальність університет. У цій ситуації немає форсмажору, а є недбалість і вандалізм. Саме у цьому нас можуть звинуватити партнери. Двоє рятувальників намагалися зупинити молодих людей від протиправних дій, однак ті зауваженнями знехтували".

Схожа проблема була з мідним дахом, коли його понищили інші молоді люди, а пізніше вітер через тріщини зірвав частину покриття. Ректор акцентує:

"Ми даємо чіткий сигнал для всіх, хто піднімається на Попіван: потрібно зрозуміти – що таке міжнародний науковий центр. Якщо датчик перестає працювати, ми зриваємо науковий експеримент на два роки. А це вже не півмільйона гривень".

Відкриття обсерваторії, яке заплановано на 2020 рік, через інцидент буде відкладено:

"Це станеться автоматично, бо потрібно буде знову розпочати експеримент. Є вимоги для визначення телескопа, а це від двох до п’яти років. Датчик кожні 5 хвилин визначає силу вітру, температуру повітря, неба, вологість, кількість блискавок. Тобто, увесь комплекс даних, необхідних для ухвалення цього рішення. Ось чому це надзвичайно серйозна проблема, якою ми не можемо нехтувати чи легковажити. Не виключено, що ті 600 тисяч гривень збитків можуть обернутись навіть шістьма мільйонами".

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: