У виставі грають актори з Джурова та сусіднього села Попельники Подія пройшла з аншлагом: усі 600 місць у залі сільського Будинку культури були заповнені. Крім перегляду веселої музичної постановки, гостям свята розповіли про новостворений громадський простір “Джерело”, а його учасники ще й заспівали акторам власні коломийки, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу організації "Молода Просвіта".
«Ця вистава вже рік не сходить з топового рейтингу, вона відображає життя в нашому краї. А ще у ній грають актори з Джурова та сусіднього села Попельники: Лілія та Віктор Абрам’юки і Сергій Лазановський. Організувати захід було не важко, бо ми — команда, ми розподіляємо обов'язки і нам легко працюється разом», — розповідає організаторка і керівниця громадського простору Олександра Федорук.
Сергій Лазановський, виконавець ролі коханого Ксені, розповідає, що давно так не хвилювався перед виходом на сцену, як у рідному краї.
«Була присутня думка «як вони сприймуть? Чи їм сподобається?". Та після першого виходу, відчув тепло і все хвилювання як рукою зняло. Впродовж всієї вистави відчував як глядач уважно слідкував і переживав всі емоції разом зі мною. Після закінчення - шквал овацій і вигуки «на біс», які викликали сльози на очах, сльози радості і вдячності. Багато хороших відгуків і це приємно до мурашок по всьому тілу», — ділиться актор.
За словами Сергія Лазановського, такі події дуже важливо влаштовувати в районах, щоб піднімати український дух, популяризувати культуру і привертати увагу до проблем сіл.
Вистава «Гуцулка Ксеня» — це ще й співпраця сходу і заходу, бо виконавиця головної ролі Валерія Мочарська народилася на Луганщині. Акторка розповідає, що єдина складність була в тому, щоб відтворити гуцульський діалект, але вона має музичний слух, тому все вдалося.
«Зіграти гуцулку було не складно, можливо тому, що я дуже люблю гори, була не раз в Карпатах, навіть читала свій монолог про гори прямо на вершині. Я бачила на власні очі те, у що закохана гуцулка Ксеня і цілком поділяю її закоханість. І, до того ж, у моєму дитинстві теж були гори, тільки рожеві — це були терикони, які я і зараз бачу перед очима», — розповідає Валерія Мочарська.
Повторити успіх «Гуцулки Ксені» буде непросто, але в активних джурівчан багато ідей, які незабаром втілять у громадському просторі «Джерело». Вже у четвер, 29 листопада, проведуть День Подяки: будуть вистава, конкурси і святковий обід. Також планують багато тренінгів і майстер-класів.