Ілюстрація. Франківці ще не готові платити за дружнє спілкування, навіть на умовах конфіденційності У невеликих містах, як Івано-Франківськ, сервіс спілкування за гроші тільки зароджується. Франківці ще не готові платити за дружнє спілкування, навіть на умовах конфіденційності, розповідає 34-річний киянин Євген, який протягом двох років надавав цю послугу у столиці. Він вирішив зайнятися цією справою, бо любить спілкування, швидко знаходить спільну мову з будь-ким. Клієнти знаходили Євгена через сайт ОЛХ та кілька інших тематичних сайтів, пише "Західний кур'єр".
Життєві обставини змусили хлопця минулого року переїхати до Івано-Франківська. Сюди Євген спробував перенести свій столичний підробіток. Але наміру не судилось бути втіленим — місто не відгукнулося на нову пропозицію. На номер хлопця в оголошенні, яке довго висіло на дошці інтернет-оголошень, телефонували люди двох категорій — налаштовані вороже та "цікаві варвари", і то нечасто. Хтось справді зацікавлений у "дружньому" сервісі — жодного разу.
"Івано-Франківськ, порівняно з Києвом, дуже маленьке провінційне місто, я б сказав затуркане. Тут довго приживаються будь-які інновації. Хтось переживає, як реальні знайомі дізнаються, що він платить за спілкування. А це ж сором який! В столиці з цим простіше — люди байдужіші у сто разів", — розповідає Євген.
У Києві Євген обслуговував, як мінімум, одного самотнього клієнта в тиждень. Зустріч рідко обмежувалася однією годиною. Місячний заробіток Євгена в ролі друга коливався від 4 до 10 тисяч гривень. Якщо у столиці тариф його погодинної дружби становив 200-300 гривень, то у Франківську Євген готовий працювати за 150. Але народ чомусь "не пре".
24-річна франківчанка Вікторія Загарук розповідає, що стати подругою на годину вирішила на початку минулого літа. Тоді ж розмістила про це відповідне оголошення на сайті ОЛХ, тариф за київськими мірками низький — від ста гривень за годину. Але по сьогодні так і не отримала жодного звернення. Одного разу подзвонив психолог — з цікавості. А переважно телефонують чоловіки, які розгледіли в оголошенні дівчини сексуальний підтекст. Хоча його там немає, запевняє Вікторія:
"Про інтим не може бути і мови. Я готова зустрічатися з клієнтами тільки в громадських місцях. Моє завдання — розрадити, допомогти людині отримати задоволення від вербального спілкування, без жодних тактильних контактів чи півнатяків".
До цього дівчина вісім років надавала послуги няні та доглядальниці численним клієнтам. Це дало дівчині величезний досвід спілкування. Затребувані в Івано-Франківську соціальні послуги — на 90% не що інше, як "дружба напрокат", переконує Вікторія. Просто назва сервісу звучить прийнятніше для нашого соціуму.
"У нашому місті складно надавати будь-які соціальні послуги, тим більше спілкування за гроші. Навіть коли клієнти просять у мене стати доглядальницею, то не можуть чітко описати обсяг роботи. Часто все зводиться до того, що я просто уважно слухаю літню людину, спілкуюся з нею. Це та сама дружба з погодинною оплатою, але з іншою назвою", — каже Вікторія Загарук.
Вона також зазначає, що за спілкування готові платити сучасні підлітки:
"У дітей, народжених після 2000 року, кардинально інша модель дружби — вони спілкуються між собою, але кожен тримається осібно. Саме сучасні підлітки — потенційні клієнти "друзів напрокат". Вони з головою занурені у гаджети, які заміняють їм живе спілкування. Але потреба у ньому рано чи пізно виникне. Тоді й настане ера популярності "друзів на годину".