Ілюстрація. Як зазначають студенти, є нюанси з онлайн-тестуванням, а могли б бути дистанційні пари в Скайпі або через ін За словами першої проректорки ІФНМУ професорки Ганни Ерстенюк, карантин поставив перед університетом багато завдань, але професорсько-викладацький склад був готовий до цього виклику:
«Ми були готові, адже в університеті широко впроваджуються хмарні технології. Це дозволяє студентам і викладачам мати доступ до електронних ресурсів, які підготували кафедри».
У віртуальній хмарі ІФНМУ розміщені календарно-тематичні плани, навчально-методичне забезпечення, розширений перелік тестів, як навчальних, так і контролюючих. Таким чином студент може оволодіти матеріалом і потім пройти тестування, отримати відповідну оцінку. Також в університеті широко використовуються методи інтерактивного, змішаного навчання, яке відбувається і за звичайних умов, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу ІФНМУ.
«Зараз кафедри активніше працюють зі студентами, ведеться жваве спілкування, відбуваються онлайн консультації тощо, — продовжує Ганна Ерстенюк. — Окрім того, викладачі ІФНМУ створили моделі так званих віртуальних пацієнтів, і студенти можуть пройти частину оволодіння практичними навичками. Однак, більша частина практичних навичок, їхнє оцінювання так само, як і підсумкові модульні контролі будуть відбуватися після закінчення карантину».
Найважче вчитися дистанційно першокурсникам, адже для них це лише другий семестр у вищій освіті. «Їм як нікому потрібна допомога», — кажуть студенти старших курсів, до яких першокурсники звертаються по допомогу.
«Нам вже легше в принципі, але, чесно кажучи, трохи нудно, — зізнається п’ятикурсниця Марія Мартинець. — Читаю методички, пишу конспекти, не вистачає хіба що практичних занять».
Як зазначають студенти, є нюанси з онлайн-тестуванням. Але коли щось йде не так, вони «бомбардують» кафедри повідомленнями у спеціально створених групах, і так намагаються вирішити недоліки чи непорозуміння. Своїми думками ділиться Марта Мартинець:
«Взагалі могли б бути дистанційні пари в Скайпі або через інші ресурси з викладачем, тоді б можна було щось обговорити, бо тестування — це такий собі метод оцінки».
Студентка шостого курсу Ірина Попович попри навчання ще й працює в Івано-Франківській станції швидкої медичної допомоги. Вона каже, у цей напружений період персоналу дуже не просто.
«В Івано-Франківську є центральна станція швидкої на вулиці Вовчинецькій і ще три підстанції на Січових Стрільців, Мазепи та в Пасічній, — розповідає Ірина. — Завдяки волонтерській допомозі ми отримали костюми, але вони швидко рвуться, бо дуже тонка тканина. При цьому вони одноразові, а ми використовуємо їх багато разів, — зайвий рух і той «захисний костюм» порвався. Те, що немає чим добиратися на роботу — це взагалі окрема розмова... Молоді ще мають якісь зв’язки, а старшим лікарям і фельдшерам дуже складно. Кажуть, що медикам мають виділити якись транспорт, але то буде невідомо коли, а треба вже».
Наразі в медиків на «швидкій» є проблема з засобами захисту. Ось перелік того, що необхідно:
1. Респіратори (ступінь захисту 2 і 3).
2. Захисні окуляри.
3. Протиепідемічні костюми.
4.Пульверизатори ємністю від 3 л.
5. Кварцові (бактерицидні) лампи, бажано переносні.
6. Антисептики (на разі вони передаються з рук в руки, зовсім не індивідуальні).
7. Бактерицидні салфетки.
8. Пакети для сміття.
9. Пральний порошок.
10. Рідке мило.
Терміново потрібно:
- багато одноразових костюмів індивідуального захисту;
- окуляри індивідуального захисту (щільні);
- рукавички (довгі);
- бахіли (високі);
- шапочки одноразові;
- дезінфікуючі розчини;
- розхідний матеріал.
Детальнішу інформацію можна дізнатися в старшого фельдшера підстанції, де працює Ірина, за номером: 0678048588 (Тетяна).