Cела Калущини “підремонтуються” за кошти Євросоюзу

Як уже повідомляли “Вікна”, Негівська, Ріп’янська, Середньоугринівська та Завадківська сільські ради стали учасниками проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Європейського Союзу (ЄС) “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. На сьогодні сільські громади вже визначилися із тим, які проблеми вирішуватимуть за кошти країн Європи. У пріоритеті — вуличне освітлення та ремонти медичних й освітніх закладів.
Переглядів: 435

У Калуші відбувся I форум місцевого розвитку Калуського району. Як повідомив “Вікнам”  координатор проекту у Калуському районі Ігор Баран, реалізація Проекту ЄС та Програми розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-II” розпочалася у Калуському районі з підписання 26 серпня минулого року угоди про партнерство між Програмою розвитку ООН, Калуською РДА та районною радою у другій фазі Проекту “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”.
— Для участі у проекті заявки подали 12 сільських та селищна ради, з яких переможцями стали чотири. А саме: Завадківська, Негівська, Ріп’янська та Середньоугринівська сільські ради. Торік, на початку грудня, відбулися зустрічі з громадами сільських рад, були проведені семінари-навчання, обговорено з громадськістю та депутатами рад план дій щодо впровадження проекту у місцевих радах, — резюмує Ігор Баран. — Наприкінці січня цього року координатори Івано-Франківського обласного ресурсного центру громад провели тренінги на теми: “Ефективне управління організацією громади” та “Спільне планування” для громад Калуського району. А на форумі, який відбувся у середу у Калуській РДА, була прийнята резолюція. Згідно із нею, передбачено схвалити плани місцевого розвитку громад сіл та рекомендувати обласній та районній державним адміністраціям включити їх до регіонального та районного планів розвитку на цей рік. У резолюції також ідеться про те, що організації сільських громад розпочинають роботи над мікропроектами, а начальники всіх управлінь райради та РДА сприятимуть їм у цьому.
Згідно із проектом, максимальна сума, яку профінансує ПРООН та ЄС на 1 проект, — 10 тис. доларів. Обов’язковою умовою впровадження гранту є співфінансування. 50% від вартості проекту фінансує фонд проекту, 45% — органи влади (обласна, районна та сільська ради. — Авт.) і 5% коштів має вкласти сільська громада. За “європейські” кошти можна вирішити не всі проблеми. Проект підтримує пілотні сільські громади у вирішенні найважливіших потреб їхнього розвитку, допомагаючи їм у самоорганізації, розбудові їхнього потенціалу та впровадженні невеликих за обсягом громадських ініціатив (мікропроектів) у таких пріоритетних сферах, як охорона здоров’я (підтримка мережі фельдшерсько-акушерських пунктів); навколишнє природне середовище (утилізація відходів, знешкодження запасів пестицидів тощо); енергозбереження (енергозберігаючі заходи, збільшення використання відновних джерел енергії); водопостачання; шкільний транспорт (подолання ізольованості у сільській місцевості).
Із чотирьох сільських рад дві вирішили спрямувати кошти на ремонт сільських закладів охорони здоров’я та освіти, двоє — на вуличне освітлення. Щоправда, плани Завадківської сільської ради щодо встановлення вуличного освітлення доведеться коригувати. Так, працівники Калуського РЕМу повідомили, що незабаром мінятимуть опори у цьому селі, тому встановлення освітлення на старих опорах зараз — недоцільне.
— Сільська громада вирішила спрямувати кошти на ремонт ФАПу, — повідомив середньоугринівський сільський голова Микола Василів. — Загальний кошторис — близько 160 тис. гривень. За ці кошти плануємо замінити вікна та двері, частково — підлогу, облицювати плиткою стінку однієї кімнати, утеплити фасад, відремонтувати системи водопостачання та водовідведення. Наш ФАП не бачив ремонту більше, ніж 20 років — проводилися тільки косметичні ремонти.
Однак, сільська громада чекатиме не тільки на “давальницькі” кошти, але і самоорганізовуватиметься. Так, частка села у цьому проекті становить 10 тис. гривень. Селяни вирішили збирати по 50 гривень із кожного подвір’я (всього — 200 дворів. — Авт.). Зайву тисячу спрямують на оформлення громадської організації та інші дрібні видатки. До речі, проект передбачає створення громадських організацій у селах-учасниках. Мета — поліпшення рівня життя мешканців села. Громадська ініціатива діятиме на постійній основі, а не тільки на час проекту.
— Ми плануємо брати участь і в інших проектах, — стверджує Микола Василів. — Хотілося б знайти такий, який би дозволяв спрямовувати кошти на ремонт доріг чи тротуарів. Але найбільше клопоту ми мали із реєстрацією громадської організації. На це витратили тиждень. Усюди — страшенна бюрократія. А мало б бути створено “єдине вікно”, у якому б і реєструвалися всі документи.
— Ми вирішили використати кошти на вуличне освітлення, — каже секретар Негівської сільської ради Марія Варій. — Таке рішення прийняли на сході села. Освітлюватимемо дві центральні сільські вулиці та — центр села. Яким чином збиратимемо кошти, поки що не вирішили. Думаємо, що допоможуть місцеві підприємці. Із людей, мабуть, збиратимемо по 5 гривень. Адже вартість нашого проекту не є дуже великою.