Як відомо, 2 роки тому Калуш, Сівка-Калуська та Кропивник були оголошені зоною екологічного лиха. А торік у Калуші працювала міжвідомча робоча група з вивчення екологічно небезпечних об’єктів. У складі робочої групи були як представники міжнародних організацій, так і вітчизняні науковці, представники Міністерства екології і природних ресурсів України, місцеві екологи.
Торік екологи, представники влади і громади побували на небезпечних екологічних об’єктах. Відтак, резюмували: найбільш проблемний із них — Домбровський кар’єр. Комплексні рекомендації, включаючи, до речі, і фінансовий бік питання, подали до Міністерства екології і природних ресурсів України та Адміністрації Президента.
Цього тижня міський голова повідомив, що проект по Домбровському кар’єру, який розробив львівський інститут “Гірхімпром”, визнано хибним. Тому зараз буде розроблена ціла програма, за якою працюватиме група науковців для усунення загрози на Домбровському кар’єрі.
За словами експерта з екології, координатора Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East) Михайла Малкова, для того, щоб упевнено говорити про ситуацію на Домбровському кар’єрі, потрібно зробити попередні дослідження. На першому етапі Івано-Франківська ОДА виділила для Калуша 744 тис. гривень для проведення комплексного моніторингу стану Домбровського кар’єру.
— Коли буде створена гідравлічна модель кар’єру, тоді можна буде говорити про варіанти вирішення проблеми, — запевнив у коментарі “Вікнам” Михайло Малков.
За словами експерта, єдиним можливим варіантом усунення загрози є переробка розсолів. А завдання науковців — вивчити, яким чином це “грамотно” організувати. Для цього потрібно здійснити геофізичні дослідження. Це — другий етап, втілення якого “потягне” на 6 млн. гривень із Державного бюджету. Якщо щорічно у Домбровському кар’єрі рівень розсолів збільшується на 3,2 млн. кубометрів, то, як мінімум, таку кількість розсолів потрібно переробляти на рік.
Ватикан: коли час зупинився