Законодавство чітко розмежовує повноваження органів місцевого самоврядування та джерела їх фінансування (власні доходи другого кошика) і делеговані повноваження, забезпечувати які повинна держава за рахунок делегування громаді права збирати певні податки (перший кошик бюджету). Якщо цих податків не вистачає, саме держава зобов’язана компенсувати різницю, необхідну для забезпечення делегованих повноважень у вигляді цільових субвенцій з державного бюджету та дотації вирівнювання. Проблемою є те, що держава не виконує свої зобов’язання і не компенсує різницю у повному обсязі.
Про те, що проблема фінансування захищених видатків особливо гостро стоятиме восени говорили ще на початку року. Органи місцевого самоврядування не мають достатнього фінансового ресурсу для виплати зарплат працівникам освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Подібна ситуація існувала і у попередні роки. Однак тоді дефіцит становив кілька мільйонів. Їх міський бюджет компенсовував за рахунок власних надходжень. Цього року не вистачає вже близько 46 млн. грн. Фактично це означає, що для забезпечення захищених видатків на виконання функцій держави місцеве самоврядування мало б витратити усі власні надходження і забути про фінансування усіх місцевих програм, зокрема про безкоштовну медицину, благоустрій міста, комунальну сферу, культуру, соціальний захист та інше.
Міська рада вичерпала усі можливі важелі впливу на ситуацію. Численні звернення до уряду, ВР, обласної ради і адміністрації нічого не змінили. Відсутність у міському бюджеті коштів на фінансування захищених видатків вже стала причиною невиплати заробітних плат за серпень. І якщо відношення центральної влади до своїх зобов’язань не зміниться, далі буде ще гірше. Нині органам місцевого самоврядування пропонують вирішити проблему через казначейську позичку. За словами міського голови Ігоря Насалика, місто позичку не братиме, оскільки на її повернення щодня спрямовується левова частка коштів, що надходять до міського бюджету. У тому числі і власні надходження. Відтак сам механізм позички є методом фінансування державних зобов’язань за рахунок власних доходів міста. Схоже, цього разу наміри міської влади серйозні, вона більше не має наміру створювати ілюзію благополуччя і збирається «показувати» реальну картину із заборгованою бюджетникам зарплатою. На 1 жовтня загальна сума заборгованості становитиме понад 25 млн. гривень.
Депутати Калуської міської ради одноголосно підтримали звернення до Президента України щодо фінансування делегованих повноважень. Щодо екологічного коефіцієнта, який міська рада просить врахувати при формуванні бюджету міста на наступний рік, то, за словами міського голови, його застосовують для бюджетів східних регіонів країни. Має право на такий коефіцієнт і Калуш. Врахування коефіцієнта означає додаткові 30-40 млн. гривень для фінансування делегованих повноважень на рік.
ДО ТЕМИ:
У Калуші завтра знову буде “посуха”. Причина — 1,5 млн гривень заборгованості “Водотеплосервісу”
У Калуші побільшає посадовців. Але з 1 листопада уже нічим буде платити зарплату