Біля Калуша зрізали дуби. Під бензопилу потрапили 83 дерева

Калушанин Ігор Головатчук пішов до лісу по гриби. Обрав добре знайоме місце — діброву у глибині лісу біля Вістови. Тут завжди було одне з найкращих місць лісового відпочинку для багатьох калушан. Але на улюбленому місці пан Ігор застав самі лише пеньки та гілля дерев. Пеньки були зовсім свіжими, на них ще залишалася стружка, не потривожена ні вітром, ні дощем. На дубовому гіллі збереглися листя та жолуді. Це видовище викликало справжній шок, зрубування цілого дубового масиву чоловік розцінив як акт вандалізму та наруги над природою.
Переглядів: 652

У Прикарпатському військовому лісгоспі, а зрубані дуби знаходилися на території його обслуговування (Луквицьке лісництво), одразу запевнили — вирубка була законною і усі документи є. Мотивація працівників лісгоспу — більшість дубів були хворими, відтак їхня частка дозволила провести суцільну вирубку. Хоча важко пояснити, чому до інших дерев, а з явними ознаками пошкоджень і навіть повністю сухих у цьому лісі є чимало, санітарна вирубка поки що не добралася.
З офіційної відповіді обласної екологічної інспекції випливає, що на площі 1 га у 2012 році була проведена суцільна санітарна вирубка. Під рубку було відведено 96 дерев, з них 83 — дуба череватого. Загалом в рубку відведено 33 куб. метри ділової деревини і 129 куб. метрів деревини дров’яної. На час перевірки залишок заготовленої і невивезеної дров’яної деревини склав 63 куб. метри.
«На розробку даної лісосіки Прикарпатським військовим лісгоспом виписаний лісорубний квиток №45 від 3 липня 2012 року. Він виписаний на підставі дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, виданого управлінням лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області, плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в Прикарпатському військовому лісгоспі на 2012 рік та акту комісійного обстеження (за участю інженера-лісопатолога відділу діагностики Івано-Франківського ДСЛП) розладнаних насаджень на предмет доцільності проведення в них санітарно-оздоровчих заходів» — йдеться у відповіді екоінспекції.
Результат перевірки свідчить — все законно, необхідні документи лісгосп має, більшу частину деревини вже вивезли. З’ясувати, чи дійсно стан більшості дерев був таким поганим, що їх недоцільно було зберегти чи принаймні провести вибіркову виробку, — не вдасться. У лісгоспі запевнили: ділянку після розчистки засадять саджанцями дуба і порадили приходити сюди за п’ять років.
Сумніви у доцільності такої вирубки висловлюють екологи. Адже не секрет, що працівники лісового господарства, організації, які здійснюють діагностику дерев, видають дозволи на їхнє зрізування, контролюючі органи нерідко пов’язані і співпрацюють. Протистояти зловживанням у такій ситуації — дуже складно. Адже такі факти стають відомі громадськості, коли вже дерев немає і докази, для того, щоб ставити під сумнів висновки фахівців, знайти нереально. У даному випадку йдеться про дерева, яким було під сотню, а можливо, й більше років. Закономірно, що на більшості таких дубів можна знайти якусь хворобу (і не одну), яка і стане формальною причиною відведення їх під санітарну рубку. Якби сучасні українські лісництва і процедури існували декілька століть тому, то не виключено, що ми б і не здогадувалися, що бувають дуби, яким по сімсот, тисячу і більше років.
Діброва, яку вирізали, переконаний відомий у місті еколог, голова ГО «Зелений Рух Карпати» Михайло Довбенчук, росла б ще не один десяток і сотень років. Дуби, які мають хвороби, дуби, у які влучала блискавка і пошкоджувала їх, все-таки мають усі шанси вижити і сягнути і 300, і 500 і старшого віку. Дуб — дерево-довгожитель, надзвичайно сильне і живуче. Навіть пошкоджені дуби можна вважати умовно здоровими, — переконаний Михайло Довбенчук. Громадські екологічні організації «Зелений Рух Карпати» і «За виживання» з початку дев’яностих років б’ють на сполох через масове вирубування дубів довкола Калуша, але з кожним роком проблема лише загострюється.
— Сьогодні навколо Калуша вирубують останні цінні дерева. У основному — дуби, — розповідає Михайло Довбенчук. — Ці дерева непомітно для громадськості знищують цілими плантаціями. І це — просто варварство. Адже навколо міста з такою важкою екологічною ситуацією та такою великою кількістю промислових об’єктів вирубку лісів узагалі слід заборонити. Я переконаний, зрілі дуби можна пускати під санітарну рубку лише якщо це вже зовсім сухі дерева, а зрізувати дерева, на яких є зелене листя і які плодоносять — неприпустимо.
Колись в Карпатах було 300 тис. гектарів дубових лісів, тепер нараховують лише 100 тис. гектарів, а може вже і менше.

ДО ТЕМИ:
Екологічні партизани: у Кропивнику люди самовільно вже двічі перекрили розсолопровід

Проект “Гірхімпрому” — диверсія?