— Для того, щоб упевнено говорити про ситуацію на Домбровському кар’єрі, потрібно зробити попередні дослідження, — стверджує експерт. — На першому етапі Івано-Франківська ОДА виділила для Калуша 744 тис. гривень. Гроші були виділені ще наприкінці березня, але до міста вони «дійшли» наприкінці літа. Міська рада оголосила тендер на виконання робіт. Переможцем тендеру став львівський науковий інститут «Гірхімпром», з яким уже укладено відповідну угоду. Наразі мова йде не про моніторинг, а про напрацювання нових вихідних даних для проектування. Колишній проект «Гірхімпрому» щодо вирішення проблем Домбровського кар’єру нині уже не є актуальним і я погоджуюся із тим, що навіть з самого початку він був хибним. Крім того, за 4 роки у кар’єр прийшло багато води — у прямому розумінні цього слова — і завдання різко змінилися. Стратегічне рішення — потрібно відкачувати розсоли із кар’єру для виробництва. Але щоб таке виробництво було екологічно і економічно обґрунтованим, щорічно має перероблятися 3,2 млн. кубометрів розсолів.
Зараз із львівським «Гірхімпромом» укладено угоду про напрацювання проектних даних, а від процесу відсторонено стару команду, яка працювала над попереднім проектом. Проте, інститут не має можливості здійснити геофізичні дослідження та моніторинг свердловин — до цих робіт вони залучатимуть інших науковців. Загалом процеси на Домбровському кар’єрі відслідковуються не тільки тут, на місці — йде колосальний міжнародний пресинг через ті загрози, які становлять розсоли кар’єру для Дністра та екологічної безпеки міжнародної спільноти. Я отримав кілька запитів від ОБСЄ про консультації. Також йде контроль зі Швейцарії — від міжнародної екологічної організації «Зелений хрест». Процеси на Домбровському кар’єрі справді становлять неабияку небезпеку. Навіть візуально видно, що рівень розсолів піднявся, йде осідання грунту та сповзання. Більшість процесів відбувається у північному напрямі, і так воно відбуватимуться і надалі, бо річка Сівка гідрогеологічно прагне до свого природного русла, а це — рух у сторону кар’єру. Якщо води річки туди потраплять, то прихід прісної води суттєво збільшиться, зросте рівень розсолів, які почнуть перетікати з кар’єру до Лімниці. А це потягне за собою наслідки, про які усі говорять — засолення міських водозаборів та потрапляння розсолів у Дністер.
Щодо вивезення ГХБ, то мені добре відомо про фірму, яка займається його вивезенням. Експерти ЄС побували на об’єктах, де проводять роботи працівники компанії, і визнали, що всі роботи відбуваються на високому європейському рівні. Тобто питань до якості виконання робіт немає. Нині Україна перебуває у процесі переговорів про підписання угоди з ООНівською організацією FAO про спільні дії щодо надання допомоги по роботі зі старими пестицидами. Окрім України, до проекту мають увійти ще 12 країн колишнього Радянського союзу. Фінансування відбуватиметься коштами Єврокомісії.
ДО ТЕМИ:
У Калуші журналістів та кандидатів у депутати на полігон гексахлорбензолу не пустили. ФОТО
Наступного року Калуш отримає «екологічний коефіцієнт» — більше 100 млн. гривень