— Етнічна карта нашого міста — це велика біла пляма. Наразі відомо, що більшість єврейського населення Калуша була знищена під час другої світової війни. Хоча до того часу єврейська громада була досить чисельною, на Калуській землі ніхто ні з українців, ні з євреїв надзвичайних статків не «сколотив». Проте, серед представників єврейської громади були, наприклад, засновники пивоварні, а також — фотограф д-р Хабер, фото якого збережені і понині, було багато ремісників, — каже директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо. — Більшість із населення було знищене під час нацистської окупації. За деякою інформацією, вижило всього 17 осіб. Проте, наразі перевірити її достовірність немає змоги. Відомо тільки, що Калуш у часи війни мав велике гетто. Проте, там «працювали» за таким принципом: мешканців Калуша вивозили у Белшц (Польща. — Авт.), і — навпаки. Тому невідомо точно, де були знищені представники калуської єврейської громади. Проте, в архівах збереглися свідчення сучасників про те, що за Калушем було місце масового захоронення розстріляних євреїв, і що там закопані останки більше 9 тис. осіб. Нинішній очільник єврейської громади Калуша Ігор Кернер нарахував, що наразі у Калуші проживає 4 родини, які є нащадками тої єврейської громади, яка була у нашому місті до другої світової війни, і становила більше третини населення Калуша.
Наразі збереглося і чимало фото. Чимало цінних історичних відомостей про Калуш і його єврейську громаду збереглося і в записах ідишем, а також — на єврейському цвинтарі, який наразі перебуває у незадовільному стані. Наразі співпрацею із комунальними службами із впорядкування кладовища єврейська громада не задоволена. Роблять усе, що у їхніх силах, щоб підтримувати кладовище самотужки, проте, ресурс доволі обмежений. Тож, наразі краєзнавці і представники єврейської громади домовилися про співпрацю як зі збереження і систематизації матеріалів з історії єврейської громади, так і щодо спільної боротьби за збереження історичних пам’яток.