Сьогодні на 10.00 була призначена зустріч міського голови із педагогічним колективом музичної школи №1 та батьків учнів, які там навчаються. Мер — спізнився. А от бажаючих почути про усі нюанси реорганізації заледве вмістила зала засідань виконавчого комітету. При чому, представництва від музшколи №2 не було. Присутні були радикально налаштовані й одразу зажадали від Ігоря Насалика відмінити свої наміри та дослухатися до думки батьків та вчителів.
— Щороку Мінфін впередбачає на галузь культури майже 6,7 млн. гривень. а фактичні видатки становлять 12 млн. гривень. Тобто ці кошти ми дофінансовуємо із міського бюджету. На цей рік видатки на культуру ми не зменшили ні на копійку. Але я не хочу фінансувати з міського бюджету те, що насправді має забезпечувати держава. Місто із кількістю мешканців до 70 тисяч, згідно із нормативними документами, може мати лише одну музичну школу із єдиними керівництвом. Що об’єднання шкіл дасть для міста? те, що я не буду фінансувати 4 млн. гривень із міського бюджету, а вимагатиму із державного. Що зміниться для дітей, якщо буде єдина школа і матиме єдиного директора і бухгалтера? — апелював Ігор Насалик.
Однак аргументи від педагогів звучали по-іншому. Викладачі музичного мистецтва наполягали на тому, що об’єднання шкіл потягне за собою неодмінні скорочення – негайні і природні, коли педагоги, через зменшення навантаження змушені будуть працювати на півставки і, відтак, покидатимуть викладання через низькі заробітні плати. Крім того, 1 музична школа не може мати по два одинакові відділи (наприклад, 2 теоретичні, 2 фортепіанні тощо), тому дітям доведеться «метатися» між корпусами (тобто — між двома музичними школами), що призведе до скорочення кількості учнів. А скорочення навантаження вплине не лише на матеріальне забезпечення педагогів, але й на якість освіти.
— Я не вірю, що після реорганізації функціонуватиме повноцінна музшкола. Викладіть на сайт міської ради статут об’єднаної одиниці та порядок припинення діяльності закладів. Так, Калуш відноситься до міст третьої групи (за кількістю населення) і держава оплачує функціонування лише 1 музшколи. Але другу може утримувати громада, як це відбувається вже упродовж 60 років. Але, згідно із цими ж розпорядженнями, місто може мати 2-3 заступники, а ми маємо п’ятеро — таке собі можуть дозволити лише міста-«мільйонники». Звідси вам і економія, адже це не тільки заробітна плата, але й матеріально-технічна база, — наполягала народний депутат Ольга Сікора.
Проте, Ігор Насалик акцентував: реструктуризація — буде. Але зауважив: це не піде на шкоду ні колективам, ні — дітям. Зустріч не дала жодного конструктиву: кожна зі сторін залишилася при власних інтересах.
ДО ТЕМИ:
“Музичні” граблі
Міська влада Калуша хоче об’єднати музичні школи. Педагоги — проти