Минулого року у міському бюджеті було передбачено 2,5 млн. гривень: 1,7 млн. гривень — на інвентаризацію, решта — на розмежування земель державної і комунальної власності. Реально кошти не надійшли. Попри це, інвентаризація поволі рухається.
— Якби ми займалися тільки інвентаризацією, робота б ішла значно швидше, — каже інженер-геодезист КП “Калуське земельно-кадастрове бюро” Ігор Семак. — Проблема у тому, що цим напрямком ми займаємося у проміжку між іншою роботою, зокрема — її глобальною ланкою — приватизацією землі. Тому робимо аналіз, насамперед, там, де є проблемні місця. Наприклад, торік провели інвентаризацію у районі вул. Гоголя та всієї промислової зони. У першому випадку — через конфліктну ситуацію, у другому — місто вже заплуталося: де і чия земля.
У районі вулиці Гоголя землевпорядники охопили інвентаризацією 19,5 га землі. Проблема цього району стосувалася автостоянки, збудованої на землі, цільове використання якої — ведення особистого селянського господарства. Щодо земель промислової зони, то там робота виявилася більш масштабною: упорядковували документи по землі, починаючи з півночі і закінчуючи магнієвим заводом.
— Загалом опрацювали 1,5 тис. га, або — 122 земельні ділянки. Приблизно 60% з них займають промислові підприємства, 280 га — землі запасу міської ради. Велику площу займають землі ВАТ “Оріана”, на яких розташовані хвостосховища та Домбровський кар’єр. Кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер і складено спеціальну карту, яка дає детальну картину стану земель промислової зони. На виконання цього завдання ми витратили приблизно 2 місяці. усю інформацію отримав міський голова, і саме міська влада вирішуватиме, що робити із земельними ділянками без документів, — каже Ігор Семак. — Загалом роботу з інвентаризації землі проводимо з 1994 року, але — вибірково. Досі вже маємо інформацію про 75%-80% усіх земельних ділянок у місті. Проте, є ще місця загального користування, які ми детально не вивчали.
Загалом, інвентаризація землі у Калуші мала б лягти в основу Генплану. І ця основа — вже готова. Це торік визнав і київський проектний інститут “Діпромісто”. Документація розроблена за матеріалами 1998 року, але, за потреби, її можна оновити.
— Тут, зокрема, нанесені і місця шахтних виробіток за маркшейдерськими картами. Найбільше просідання відбувається у районах Хотіня, міського озера, вулиць Вітовського-Глібова. Є інформація, яка не зазнала суттєвих змін, — це те, що стосується рельєфу. Є така, що вже застаріла: приміром, у районі Хотіня біля “Миро-Марку”, у районі парку зведені цілі масиви, у Підгірках землю вже “розбито” під забудову. Це те, що у документах потрібно оновити, — стверджує Ігор Семак.
ДО ТЕМИ:
Держкомзем: Встановлено межі більше 85% населених пунктів Прикарпаття
Впродовж трьох років у Калуші облаштують 13 відпочинкових зон