7 травня відбудуться депутатські слухання «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі”. ДОКУМЕНТ

У вівторок, 7 травня, у Калуші планують провести депутатські слухання щодо Концепції проекту закону «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі Івано-Франківської області». Пропонуємо повний текст документу, який розробила громадська оргіназація "Інститут громадянського суспільства" і яку міська влада винесла на розгляд громади Калуша, опублікувавши у комунальній газеті.
Переглядів: 564

За словами начальника відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Микола Шинкаря, до 1 червня будь-хто може подавати свої пропозиції, в тому числі й альтернативні варіанти та зауваження, за адресою: вул. Івана-Франка, 1, тел.: (03472) 7-00-22 або на електронну адресу shunkar@gmail.com.


КОНЦЕПЦІЯ

проекту закону

«Про державно-правовий експеримент в Калуському районі

Івано-Франківської області»

В Україні закладені  конституційні засади місцевого  самоврядування, ратифікована Європейська  хартія місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи його діяльності.

Проте, від часу ухвалення Конституції України та базових для місцевого самоврядування нормативно-правових актів, розвиток місцевого самоврядування фактично зупинився на рівні територіальних громад – міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу виявилась не спроможною до виконання усіх повноважень місцевого самоврядування. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.

В територіальних громадах зростає дефіцит місцевої демократії, відчувається відчуженість місцевої влади від населення, що призводить до закритості і непрозорості діяльності. З іншого боку, у жителів територіальної громади немає навичок самоорганізації, безпосередньої і постійної участі у вирішенні питань місцевого значення

  Місцеве самоврядування в Україні сьогодні повністю вичерпало усі свої внутрішні ресурси, у ньому нагромадилася  така критична маса проблем, яка в будь-який час може  привести до непередбачуваних наслідків. Через 2-4 роки, якщо не проводити жодних реформ, місцеве самоврядування у визначенні Європейської хартії  де-факто перестане існувати як інститут самоврядності.

З весни минулого року Україна знову перебуває під моніторингом з боку Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи щодо стану місцевого самоврядування.

З урахуванням вищенаведеного, за останні роки в Україні з достатнім ступенем готовності було підготовлено цілу низку концептуальних документів щодо способів реформування системи місцевого самоврядування,  де головним елементом має стати утворення на обґрунтованій територіальній основі нових територіальних громад спроможних у повному обсязі виконувати повноваження органів місцевого самоврядування.

Проте, неоднозначність сприйняття глибокої та системної реформи місцевого самоврядування та територіального устрою стримує громадян від участі та сприяння у проведенні такої реформи.

Попри те, у різних регіонах України сформувалось позитивне сприйняття необхідності такої реформи і є висока готовність стати територією, де може бути апробовано таку реформу.

Однією з таких територій  є Калуський район разом із містом обласного значення Калушем.

Калуш - місто обласного значення (площа 6453,5 га - 0,5% території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру. Будучи населеним більш ніж 67 тис. мешканців, Калуш є індустріальним центром Прикарпаття з високим рівнем життя громадян, комфортним та безпечним місцем для проживання. Однією з головних переваг міста є його вигідне географічне розташування та наявність добре розвинутої транспортної мережі, що поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через залізницю та автомобільні дороги. Мережа автомобільних доріг з’єднує Калуш з іншими містами, такими як Львів (130 км), Ужгород (280 км), Київ (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею. В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км), що дає легкий доступ до країн Центральної та Східної Європи.

Калуський район (площа 64,7 тис. кв. м, населення 60,4 тис. мешканців) розташований в північно-західній частині  Івано-Франківської області в зоні Прикарпаття. Межує Калуський район з Галицьким і Тисменицьким на сході, з Долинським на заході, з Богородчанським та Рожнятівським на півдні та на південному заході, з Рогатинським та Жидачівським районами Львівської області на півночі і північному заході. До складу Калуського району входить Войнилівська селищна рада та 27 сільських рад (всього - 54 населені пункти).

Промисловий потенціал  району складають 10 підприємств, з яких 9 – обробної промисловості, 1 – надання  послуг з теплопостачання. Провідними галузями промисловості є харчова  та переробна. Провідна галузь сільського господарства - м’ясо-молочне тваринництво. Традиційними та перспективними напрямками є вирощування льону-довгунця та ріпаку. На території району функціонують 38 фермерських господарств. Площа сільгоспугідь складає 39072 га ,у т.ч. 28608 га в приватній власності.

Специфіка Калуського району полягає в тому, що його територія є однією з найменших в області і становить 647 кв.км. Окрім Калуша, район не має інших центрів економічної активності. Сусідні ж Рожнятівський та Долинський райони мають територію вдвічі більшу. Тому, саме між містом Калушем та Калуським районом у даний час існують найбільші диспропорції у розвитку територій. Якщо місто Калуш, маючи відповідні матеріальні, фінансові, інфраструктурні та інші ресурси, здатен в основному протистояти наявним проблемам, то в районі вони тільки загострюються. Реальна фінансова, матеріальна та організаційна спроможність громад району  з кожним роком погіршується. Громадсько-побутове життя сільського населення перебуває у стані стагнації і без потенціалу міста було б просто паралізоване. Так, обсяги реалізованої продукції на одного жителя  у місті Калуші в 518 разів вищі, ніж в районі. Доходи сільських бюджетів з розрахунку на одного жителя в середньому по району становлять 546 грн., тоді як у місті Калуші перевищують 5000 грн. При утворенні в районі декількох (від 4 до 8) нових територіальних громад ситуація  практично не зміниться, оскільки доходи сільських бюджетів цих громад у середньому становитимуть ~ 503 грн. і коливатимуться по окремих громадах від 360 до 690 грн. , тоді, як при утворенні однієї громади спільно з містом Калушем цей показник буде становити більше 3800 грн. на одного жителя об’єднаної громади.

Сьогодні,  будучи організаційно та юридично розділеними, громади міста і району фактично є єдиним цілим громадським організмом, який реально розв’язує абсолютну більшість спільних проблем свого життєзабезпечення через спільне використання ресурсів міської інфраструктури, аграрного та трудового потенціалу села.

Особливості юридичного змісту закону

1. Закон «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі Івано-Франківської області» (далі – Закон) матиме універсальний характер і регулюватиме особливості здійснення місцевого самоврядування, виконавчої влади в межах Калуського району включно з територією міста Калуша, і діятиме разом із загальними законами, якими визначаються матеріальні, процедурні та інші норми для органів та посадових осіб у районі чи щодо району.

2. Законом буде визначено склад територіальної громади, її межі, структуру органів влади, що діятимуть на її території, порядок їх обрання або утворення, а також призначення посадових осіб.

3. Законом буде визначено порядок передачі повноважень від нині чинних органів та посадових осіб до новоутворених органів та призначених посадових осіб, а також строки проведення виборів до новоутворюваних органів місцевого самоврядування.

4. Закон визначить власні повноваження, функції, права, обов’язки та відповідальність міської ради за надання населенню якісних адміністративних та соціальних послуг.

5. Закон розмежує повноваження щодо вирішення земельних та майнових питань в межах території району (земля, надра, лісові та водні ресурси,  нерухоме майно тощо).

6. Закон визначить порядок створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення базовим рівнем місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень

7. Закон встановить достатню податкову базу, що забезпечує виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та встановлює ґрунтований на об’єктивних критеріях рівень фінансування державою делегованих повноважень.

8. Закон удосконалить систему залучення громадськості до розроблення управлінських рішень та контролю за їх реалізацією.

9. Закон регламентуватиме механізми державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг.

10. Закон встановить порядок надання упродовж трьох років державної підтримки новоутвореній об’єднаній територіальній громаді для поліпшення інфраструктури надання послуг та транспортної доступності.


Територія державно-правового експерименту (ДПЕ)

Територією ДПЕ є територія  міста Калуша та Калуського району на момент ухвалення відповідного закону.


Склад об’єднаної територіальної громади

До Калуської міської територіальної громади входитиме територіальна громада міста Калуша, територіальна громада Войнилівської селищної ради та територіальні громади 27 сільских рад, а саме: Боднарівської, Верхнянської, Вістівської, Голинської, Довговойнилівської, Завадківської, Завійської, Зборянської, Кадобнянської, Копанківської, Кропивницької, Луківської, Мостищенської, Негівської, Новицької, Перевозецької, Підмихайлівської, Пійлівської, Ріп’янської, Середньоугринівської, Сівко-Войнилівської, Сівко-Калуської, Студінської, Станьківської, Томашівської, Тужилівської, Добровлянської.


Система органів місцевого самоврядування об’єднаної Калуської громади

1. Калуська міська рада (назва відповідає Конституції України, але територією діяльності ради є весь район і рада формується на основі виборів в межах території району).

Калуський міський голова.
3. Виконавчі органи Калуської міської ради (у т.ч. територіальні підрозділи виконавчих органів у різних населених пунктах, які очолюють сільські старости (війти);

4. Органи самоорганізації населення (ради старійшин).

При міському голові утворюється колегія у складі представників рад старійшин, яка наділяється певними повноваженнями щодо попереднього розгляду тих питань, що зачіпають інтереси окремих населених пунктів:

- планування території;

- виділення землі;

- встановлення місцевих податків;

- надання згоди на розміщення промислових та інших об’єктів.


Статут  об’єднаної Калуської територіальної громади

Калуська міська рада відповідно до нового Закону повинна ухвалити статут об’єднаної територіальної громади, яким має бути врегульовано взаємовідносини між радою та її виконавчими органами, територіальними підрозділами, створення органів самоорганізації населення, наділення їх повноваженнями для реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні (демократія участі) тощо.


Способи формування органів місцевого самоврядування

Міська рада обирається прямими виборами за мажоритарною виборчою системою у багатомандатних округах. Склад ради – 90 депутатів, які обираються у 90-ти виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців. В кожному окрузі обирається один депутат. Обраним вважається той кандидат, який набрав відносну більшість голосів, порівняно з іншими кандидатами.

Міський голова обирається прямими виборами на основі абсолютної більшості голосів виборців.

Виконавчі органи ради формуються відповідно до закону «Про місцеве  самоврядування в Україні» з уведенням та врахуванням норми щодо створення територіальних підрозділів виконавчих органів у різних населених пунктах в межах території громади.


Повноваження  міської ради

Міська рада об’єднаної Калуської територіальної громади здійснює повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для міської ради міста обласного значення та районної ради.

Здійснення окремих  повноважень відбувається за спеціальними процедурами, які враховують складний характер громади.

Діяльність Калуської  районної ради припиняється. Районна  рада в майбутньому не обирається.


Органи  виконавчої влади

Калуська районна державна адміністрація (РДА) припиняє свою діяльність (ліквідовується). Основні повноваження РДА передаються для виконання виконавчим органам Калуської міської ради (освіта, медицина, культура, соціальний захист, дозвільні процедури тощо).

Повноваження територіальних органів центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) за винятком податкових органів, державних служб (інспекцій), а також органів міліції, прокуратури, передаються виконавчим органам міської ради.

Наглядова функція Калуської РДА щодо органів місцевого самоврядування передається Івано-Франківській обласній державній адміністрації.

Калуський міський голова отримує повноваження погодження призначення керівників територіальних підрозділів ЦОВВ, що діють в межах громади.


Бюджет  та податки

Калуська міська рада встановлює місцеві податки в межах громади та здійснює відповідне зонування території для визначення ставок податків.

В межах об’єднаної Калуської громади діятиме єдиний міський бюджет, який формується відповідно до Бюджетного кодексу, як для міста  обласного значення.

На час ДПЕ:

- проводитиметься зарахування до бюджету громади 100 % податку з доходів фізичних осіб;

- податок на землю відноситиметься до місцевих податків;

- кошти міського бюджету, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, обліковуються на окремому казначейському рахунку;

- делеговані повноваження фінансуються відповідно до нових соціальних стандартів у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, фізкультури та спорту;

- джерелом фінансування управління праці і соціального захисту населення, відділу ведення Державного реєстру виборців, управління державної реєстрації визначаються кошти державного бюджету;

- зі складу видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, виключаються програми і заходи, що належать до загальнодержавних повноважень;

- з державного бюджету надається додаткова дотація на суму невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів міського бюджету, визначених у законі про Державний бюджет України;

- Калуській міській раді надається право регулювати ставки місцевих податків і зборів, залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а також встановлювати пільги щодо їх сплати;

- кошти казначейського рахунку, на якому обліковуються доходи та видатки міського бюджету, для покриття дефіциту фінансових ресурсів Державного бюджету України використовуються тільки на договірній основі між Міністерством фінансів України та міською радою. У такому ж порядку використовуються кошти для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України.


Земля та інші природні ресурси

Юрисдикція Калуської міської ради поширюється на всю територію об’єднаної громади. Визначаються повноваження органів місцевого самоврядування у здійснені самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Земля, яка станом на день ухвалення Закону не є у державній чи приватній власності оголошується комунальною власністю. Розпорядником земель комунальної власності є Калуська міська рада з урахуванням певних обмежень, визначених новим Законом. Зокрема, міська рада передає безкоштовно землі у державну власність для виконання державних функцій. Відчуження чи передача земель в оренду навколо населених пунктів, що входять до складу об’єднаної громади здійснюється з урахуванням потреб цих населених пунктів та позиції колегії ради старійшин.

На період дії ДПЕ на території об’єднаної територіальної громади діятиме ухвалений Калуською міською радою Тимчасовий порядок використання надр, водних та лісових ресурсів.

На території громади діє автоматичне внесення змін до договорів оренди землі в частині встановлення орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земель населених пунктів після затвердження її у встановленому порядку.

Плата за землю запроваджується на рівні орендної плати для землекористувачів – власників розташованого на земельних ділянках нерухомого майна, що не мають належно оформленого права на землю, а також для землекористувачів, які мають земельні ділянки в постійному користуванні та використовують їх для провадження господарської діяльності.

Органам місцевого самоврядування надається право доступу до відомостей Державного земельного кадастру у режимі, що встановлений для нотаріусів та осіб, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт тощо.

Будівництво, житлово-комунальне господарство

Новостворена громада  забезпечується схемою планування території  та генеральними планами.

Міській раді повертаються функції здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (видача дозволів на початок будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, недопущення самовільної забудови).

У тарифах на комунальні послуги враховуються витрати на впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективного обладнання, враховуючи терміни окупності таких проектів.

Виділення субвенцій місцевому бюджету з державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення заміняється виділенням коштів з державного бюджету безпосередньо енергетичним компаніям, які постачають природний газ та електроенергію.

       
Перехідні положення

Законом буде передбачено досить детальне регулювання процедури змін системи управління територією нової громади на період з моменту прийняття Закону до проведення виборів на новій територіальній основі.

Також Законом передбачатиметься внесення змін до цілої низки інших законів та визначено способи внесення змін до такого Закону у випадку прийняття рішення щодо змін територіальної основи нової громади, її повноважень чи припинення експерименту. Це необхідно, аби не допустити виникнення правових прогалин, що зможуть негативно вплинути на організацію надання публічних послуг громадянам чи створити додаткові обтяження на підприємництво.


Концепцію розроблено фахівцями Інституту громадянського суспільства (м. Київ).