Як повідомив генеральний директор компанії «Axzon» — головного інвестора ТзОВ «Даноша» — Том Аксельгаард, запуск виробництва буде мати чимало переваг. Основна із них — збереження довкілля. Діяльність біогазового заводу, фактично, не чинитиме згубного впливу на довкілля, оскільки майже не викидатиме речовини в атмосферу. Крім того, значно поліпшується і якість переробленої гноївки, яку потім вноситимуть на поля. Однак, після проходження виробничого циклу вона, практично, не буде мати неприєнмоного запаху. Крім того, електроенергія, яку вироблятиме біогазів двигун, буде забезпечувати потреби компанії. Після охолодження двигуна компанія отримуватиме і теплову енергію, яку використовуватимуть для обігріву ферм.
Наразі завод запрацює на потужність 1 мВт. Безпосередньо на виробництві працюватимуть 7-8 осіб.
Планова вартість заводу —35-40 млн. гривень. Проте, вкластися у таку суму інвесторам не вдалося.
— Законодавство України передбачає, що обладнання для такого виробництва може ввозитися у країну без сплати мита. Проте, виявилося, що на практиці добитися виконання цієї вимоги — неможливо. Ми навіть спробували відтермінувати ввезення, почекати певний час, сподіваючись, що нам вдасться так ввезти обладнання. Проте, це виявилося неможливим. У зв’язку з цим ми перевищили початковий кошторис майже на 10 млн. гривень, — зазначив Том Аксельгаард.
Нині на заводі відбуваються останні приготування до пуску. Усе обладнання — буквально запаковане у целофан. Пуск виробництва, за попередніми даними, запланований у липні. Через значні непорозуміння у чинному законодавстві, яке регулює альтернативу енергетику, виникають і труднощі з виробництвом відповідних документів.
— «Зелений» тариф встановлений на рівні 30 копійок за кВт/год електроенергії. Вже тоді, коли бюджетні установи платять по 1,17 гривні. Проте, складність у тому, що ми тут — першопрохідці. Коли є намір будувати об’єкт, нам дають технічні умови — перелік вимог, яких ми маємо дотримуватися. Проте, що стосується об’єктів альтернативної енергетики, то таких вимог поки що не розроблено. Тому при проектуванні і будівництві ми орієнтувалися на вимоги, які ставлять перед такими заводами у Данії і Польщі, — каже проектувальник заводу, голова Калуської райради Василь Дзундза. — Наразі розглядаємо можливість, щоб залишок електроенергії постачати в енергосистему.