У ніч із четверга на п’ятницю був дуже сильний вітер. Коли будинок продали, даху вже не було. Фото Марти Галкіної Двоповерховий будинок на майдані Шептицького — відомий у місті архітектурний об’єкт. У 1941-44 роках тут розташовувалася міська Торгівельна школа. Згодом приміщення використовували працівники міського Відділу соціального забезпечення населення. У 2007 році будинок Фонд комунального майна продав будинок із аукціону. Власник побажав залишитися невідомим. З невідомих причин він одразу не приступив до ремонту і експлуатації споруди, хоча будівля у самому центрі, поряд із церквою, міською радою та поблизу основних житлових масивів могла би стати важливим об’єктом інфраструктури міста і бути використана у сфері культури, обслуговування, розваг чи торгівлі.
Від продажу будинку місто отримало, відповідно до тодішнього курсудолара, 100 тисяч $. Однак майже одразу після продажу будинку виникли запитання щодо його законності. У 2005-2008 роках існувала заборона щодовідчуження об’єктів, які мають статус архітектурної пам’ятки. Відтак міська прокуратура порушила кримінальну справу і направила її до суду. Факт незаконних дій було визнано. Виникли підстави для повернення будинку міста. Поки вирішувалося, як же бути із отриманими на аукціоні грошима, повертати які власнику з бюджету не було можливості, будівля у самому центрі Калуша поступово занепадала, стаючи прилистком для безпритульних.
У п’ятницю до редакції «Вікна» зателефонувала калушанка Єлизавета Фокіна і повідомила про надзвичайну ситуацію.
— Сьогодні о шостій ранку у центрі впала стіна, на пів подвір’я. Приміщення соцзабезу розвалюється, — сказала Єлизавета Миколаївна. — На щастя ніхто не постраждав. Приїхав МНС.
Безпосередньо поряд — на одному подвір’ї із колишнім приміщенням соцзабезу, розташовується приватне підприємство «Віконда». Про послуги фірми навпроти магазину «Фуршет» повідомляє рекламний банер. Керівник підприємства із продажу вікон Анатолій став безпосередньою жертвою надзвичайної ситуації.
— Я тут не ночую, проживаю за місцем прописки. Сусіди вранці почули дуже сильний грохот. Нічого дивного, коли я тут сидів, із даху впала двометрова брила, то у мене земля тремтіла під ногами. Коли я приїхав, був ось такий шар цегли, — показує на метр над землею. — Ми подзвонили у міську раду. Вони пере направили у районну раду. Приїхав трактор, і вони тут частково порозчищали. І поїхали.
Поки розмовляємо, підходять люди. Калушанин Віктор Гудзикевич звертає увагу, що по аварійній стіні проходить газова труба, яка в разі обвалу може становити загрозу вибуху. Віктор Ілліч та підприємець Анатолій розглядають цегляну кладку. На вимощеній плитами доріжці до «Віконди» — пил і уламки цегли. На подвір’ї видно і межі падіння майже двохметрової стіни та сліди трактора. Крім двох метрів обваленої стіни, залишається стояти ще чотири метри, які ні на що не опирається.
— Не думаю, що хтось безпосередньо винен у цій аварії. Ця стіна стоїть без нічого, абсолютно. Крім того, сюди майже не потрапляє сонце, і вона, зрозуміло, відсиріла. У ніч із четверга на п’ятницю був дуже сильний вітер. Коли будинок продали, даху вже не було, — розповідає Анатолій. — Якби був дах, воно би так швидко не зруйнувалося. В цьому разі, за сім років час зробив своє.
