Тарас Федорів: “Секрети Бандери” не розкрили навіть всіх версій походження його прізвища

Висновки телевізійних "експертів", які намагалися розкрити всі таємниці Бандери, змусили істориків задуматися. Тарас Федорів, зокрема, який був старшим науковим співробітником Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові стверджує, що вже саме трактування прізвища українського націоналіста, заставляє скептично поставитися до фільму.
Переглядів: 1131
| Фото: Тарас Федорів/Facebook

“З одного боку, ніби то і добру справу роблять люди, що намагаються привідкрити завісу невідомості про таку дражливу тему нашої історії як “Степан Бандера”, але мені чомусь від деяких висновків “експертів” не по собі. Вони анонсували: “Мало в історії людей, чиє життя настільки оповите легендами. Степан Бандера: хто він? Чому для когось він ідеал для наслідування, а хтось боїться його навіть мертвого? Бандера залишив по собі вражаючу кількість таємниць, розгадати які взялась команда Департаменту журналістських розслідувань каналу “1+1”. Але висновок, зроблений вже в першій частині фільму щодо прізвища Бандери, коли авторитетний вчений-філолог “спростовує” прив’язку його до поширеного в романських мовах “бандера - прапор”, а, натомість, переконує, що це прізвище могло бути похідним чи то від молдавського міста Бендери, чи то від болгарського, польського і т.д., але обов’язково щось не дуже гонорове: балда, розбишака, мало не злодій...”, — акцентує Тарас Федорів.

За його словами, версії можна висувати які завгодно. Чим більше — то краще!

“Але мені чомусь від такого висновку “експертів” не по собі!”, наголошує він і пояснює, чому саме:

“1. Прізвище Бандера може й не зустрічається у довідниках, але в житті траплялось і до Степана Бандери і після нього, і не тільки серед його родичів.

2. Чому не було зазначено ще одну версію, яка, на мою думку, найбільш переконлива: БАНДЕРІЯ (від лат. banderium – прапор, знамено): кінний загін, що виставлявся в Угорщині дворянами, при чому кожен дворянин йшов під власним прапором за своїм керівником. (Джерело: Словник іншомовних слів. Чудінов А.Н., 1910 р.).

Військовий устав Стефана Святого зобов”язував усіх великих землевласників, включаючи духовних, виставляти відповідні їхнім володінням бандерії. Розрізняли бандерії: королівську,банів угорської корони (вищих чинів королівства, напр. палатина, бана Кроації, воевод, прелатів, світських вельмож, комітатів и королівських вільних міст. Турецьке панування турків знищило такий порядок, але й надалі в урочистих випадках (напр., при коронації, прийомі високих осіб и т. д.) з комітатів депутації вершників носили назву Бандерій. (Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона).

Аналогічні бандерії існували і в середньовічних Франції та Англії, але там їх формувало купецтво.

І, до речі: У 1930 році в Калуші його в черговий раз заарештувала польська поліція. Можна сказати, що причиною стало дотримання саме цієї точки Закону. Підставою була організація бандерії – несподівано оригінальної (кінної) зустрічі-вітання з нагоди відвідин міста митрополитом Андреєм Шептицьким...

За спогадами старожилів: “Степан Бандера брав коні, у шаровари вбирався...шапка-кучма — і з ними (місцевими хлопцями) марширував...”. Саме до того часу (кінець 20-их рр... ХХ ст.) належить фото Степана у козацькому однострої з крісом у руках (тепер зберігається в музеї його імені).

І ще: Степан Бандера народився в селі Старий Угринів, назва якого, ймовірно, пов’язана з уграми та Угорщиною. Звичайно це не доводить, що саме прізвище “Бандера” — угринівського походження, бо як відомо воно походить з роду батька — о. Андрія, а він, в свою чергу, народивсю в Стрию... Але, на Західній Україні Угриновів є майже десяток, так що сліди взаємин з уграми залишились не тільки на Калущині”.