“Підготовлений, значить захищений” - калушани вчилися надавати першу медичну допомогу. ФОТО

Вчора у ПК "Мінерал" відбулася перша лекція-навчання з тактичної медицини та невідкладної медичної допомоги, сьогодні о 17 годині калушани вчитимуть про кровотечі та невідкладні стани, у понеділок - про травми та транспортування травмованих осіб. Такі заходи організовує громадська ініціатива «Боївка», її засновник – Ростислав Ковтун.
Переглядів: 837
| Фото: Тетяна Русінкевич

“Уже впродовж двох тижнів об 19 годині на стадіоні “Хімік” ми проводимо теоретичні та практичні заняття з фізичної та військової підготовки, куди запрошуємо всіх охочих, - зазначає син та помічник організатора Юліан Ковтун. - Чесно, людей є небагато, але цікаво, власне, що приходять переважно жінки”.

Ідея таких заходів виникла у Ростислава Ковтуна після того, як він сам повернувся з вишколу від УНСО. Тоді його на фронт не взяли, бо йому вже більше 45-ти років. Тому пан Ростислав, очікуючи мобілізації, вирішив провести навчання і для калушан. “Ця ідея – це своєрідний тест. Ми от організовуємо, інформуємо людей, і хочемо подивитися, чи люди відкликнуться”, - розповідає Юліан. Пан Ростислав додає, що вже фактично півроку «сидить» в жінки на шиї, “воює”.

Передусім, навчання від “Боївки” призначені для мобілізованих чи тих, які збираються на фронт. Але, насправді, такі знання необхідні кожному. Вміння надавати першу допомогу і т.д. може знадобитися будь-кому. “Наша основна мета  – убезпечити народ. Треба бути готовими до всього. Ми діємо за принципом - “сподівайся на краще, але готуйся до найгіршого”, - стверджує Юліан.

Як інформували ”Вікна”, вчора, власне, у ПК “Мінерал” калушани вчилися надавати першу домедичну допомогу. Людей зібралося небагато, але серед присутніх були і бійці з АТО, зокрема Антон та Олександр. Олександр, приміром, уже 20 січня повертається на фронт, але на лекцію прийшов, аби підтримати організатора “Боївки”, заодно свого кума та друга Ростислава. “Він так запалився цією ідеєю, що я хочу хоч трохи йому допомогти, зрештою, робити таке я вмію, але все одно корисно переглянути це ще раз”, - розповідає Олександр.

Половина присутніх – жінки та дівчата. Всі вони уважно слухали інструктора та повторювали за ним всі руха. До слова, інструктор Ярослав - член “Червоного хреста”, що є нейтральною та незалежною організацією. “Як на Майдані, так і на фронті наші колеги допомагають обом сторонам, всім, хто цього потребує”, - зазначив Ярослав.

Надавати домедичну допомогу слід за таким алгоритмом:
1. Кажете, що ви вмієте надавати допомогу;
2. Підходите до постраждалого і запитуєте, чи він вас чує, якщо людина не відгукнулася - берете її за плече;
3. Якщо немає ніякою рекції на ваші дії, то ви дзвоните в швидку чи просите когось подзвонити;
4. Тоді треба перевірити дихання. На всі ці маніпуляції має піти приблизно 10 секунд. Вчені довели, що з кожною хвилиною шанс вижити у людини зменшується на 10%.
5. Опісля ви складаєте руки у замок і ритмічно натискаєте 30 разів (швидкість натискань не менше від 100 разів на хвилину) на ділянку грудної клітки, яка розташована десь посередині між ключицею і ребрами. Після 30 компресій ви двічі вдихаєте людині повітря – закриваєте ніс, закидаєте голову назад, тримаючи підборіддя двома пальцями. Потім цю процедуру – 30 натискань  і 2 вдихи – ви повторюєте, доки не стомитесь.

“Таких доволі простих заходів іноді достатньо, аби врятувати комусь життя”, - запевнив інструктор. Коли сам Ярослав показав на манекені, як має виглядати цей процес у дії, всі охочі також могли спробувати.

Наприкінці лекції-навчання організатор Ростислав Ковтун додав, що сьогодні, у п’ятницю, а також у понеділок відбудеться продовження цих навчань. Зокрема, говоритимуть про кровотечі і невідкладні стани (сонячні удари, епілепсію, непритомність тощо) і про травми і транспортування травмованих осіб. “Можливий також такий варіант, що, якщо постійно буде група принаймні з 7 осіб, то ми проводитимемо навчання з військкоматом, де розбиратимемо зброю, а також стрілятимемо у тирі від школи №10”, - додав пан Ростислав.

Для калушан такі заходи – чудова нагода навчитися справді важливим речам. Адже ми не знаємо, що очікує нас за порогом, можливо, саме цими простими маніпуляціями ми комусь врятуємо життя.