Олександр Грегораш зібрав однодумців для втілення ідеї про "обличчя" Калуша | Фото: Оксана Гузинець-Мудрик За «круглим столом» у Калуській центральній бібліотеці зібралися представники влади та громади. Від влади — заступник міського голови Оксана Табачук, керуюча справами виконавчого комітету міської ради Наталія Табачук, директор Центру соціальних служб Калуської міської ради Галина Дидич.
Крім того, на зустріч запросили директора музейно-виставкового комплексу Калуша Уляну Паньо, зберігача фондів арт-галереї Артура Єфремова та редактора газети «Вікна» Оксану Гузинець-Мудрик.
Ініціатор зустрічі — громадський активіст Олександр Грегораш.
— Відомо, що Калуш — європейське місто, однак, досі це не було візуалізовано, — вважає Олександр Грегораш. — Візуальний стиль — це не тільки логотип. Нам потрібен вектор розвитку, тренд.
Нині свій візуальний стиль мають багато міст України. Візуальний стиль — це система візуальних знаків та правил, яка створює унікальний образ міста; це комплексне обличчя міста: логотип, шрифт, вказівники, інформаційні стенди, дизайн вуличних таблиць, реклами, які розроблені в одному стилі, який буде асоціюватися із певним містом.
Торік свій фірмовий стиль отримав Івано-Франківськ. Над його розробкою працювали фахівці рекламної компанія “Aimbulance”, однак, ініціатива належала активним івано-франківцям.
Візуальний стиль має і Львів. Тут усе вийшло значно простіше: візитівкою міста став дитячий малюнок.
У 2015 році свій власний візуальний стиль отримав і музейно-виставковий центр Калуша. Проект реалізовано в межах проекту “ProMuseum” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, МБФ “Україна 3000” та ГО “Український центр розвитку музейної справи”.
Автором дизайну є студент НАОМА Нікіта Плужко.
Олександр Грегораш асоціював створення візуального стилю із ремонтом будинку: якщо «ремонтники» не дійдуть згоди, приміщення буде відремонтовано абияк.
Чоловік запропонував спробувати поглянути на Калуш «чужими очима», щоб зрозуміти, наскільки місто — різнобарвне і непривабливе у своєму хаотичному розвитку з одного боку, і що можна взяти за основу створення візуального стилю — з іншого.
За словами журналіста Тетяни Федьків-Грегораш, франківчани не надто любили своє місто, проте, коли почали гуртуватися, ситуація змінилася.
Оксана Гузинець-Мудрик пригадала, коли кілька років тому у Калуші об’єдналися люди і великою мірою саме завдяки громадській ініціативі було споруджено пам’ятник Романові Шухевичу. І зараз, на її думку, у Калуші і за його межами чимало ініціативних людей, які би хотіли щось змінити. Адже, багато калушн люблять своє місто і не покидають його не лише через те, що не мають такої можливості.
На тому, що головне згуртувати людей, акцентувала і Тетяна Грегораш. Вона припустила: можливо, люди вкладали б у місто час, зусилля і навіть кошти, якби були згуртовані якоюсь ініціативою.
Артур Єфремов запропонував знайти асоціації, які найбільше пасують до Калуша. Відтак, присутні шукали у своїй свідомості позитиви та негативи, із якими для них асоціюється наше місто.
Відтак, ініціатори ідеї вирішили залучити до обговорення проекту із розробки візуального стилю Калуша творчих людей міста та — підприємців. Наступне засідання ініціативної групи відбудеться після Великодня.
