Карл І Франц Йосиф — імператор Австро-Угорщини, король Богемії (під ім’ям Карл III), король Угорщини (під ім’ям Карл IV), король Галичини та Володимирії (у 1916-1918 роках) з династії Габсбургів, пишуть ”Вікна”.
Історичні джерела вказують, що Перша світова війна втягнула Австро-Угорську імперію у досить складне військове та внутрішньополітичне становище. Новообраний імператор особисто взяв на себе командування військами, прагнучи втримати єдність імперії та виграти війну.
У 1918 Карл І визнав незалежність УНР. Однак, уряд Карла І не виконав таємної статті Брестського договору про виділення української частини Галичини і Буковини в окремий коронний край у складі імперії, а згодом року анулював цю таємну угоду.
За правління Карла І в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях відбулася національно-демократична революція, що завершилася утворенням Західно-Української Народної Республіки.
Уже в листопаді 1918 року революційні події змушують його зректися престолу в Австрії, а згодом і в Угорщині. Уже 1919 року австрійський парламент позбавив династію Габсбургів права на престол.
Після двох невдалих спроб повернути угорський престол у 1921 році його було 19 листопада того ж року інтерновано Антантою на острів Мадейра, який було визначено йому у якості місця заслання. У березні 1922 року внаслідок переохолодження Карл І помирає від запалення легень.
Відомо, що Карл І 29 липня 1917 року був у Калуші. Фото його візиту опублікував Роман Шалева.