Це питання виносилося на сесії міської ради у березні та квітні, проте голосів для прийняття рішення не вистачило, інформують ”Вікна”.
— Приміщення все більше нищать. Там вже обвалюються стіни, стеля, кинувся грибок... Чи доцільно нам виділяти з бюджету кошти на це приміщення, коли ми навіть не знаємо, під які цілі його будемо використовувати? — зазначала заступник міського голови Руслана Вайда.
Однак, аргументи на депутатів не подіяли й у березні вони відмовилися вносити приміщення друкарні на вул. Шевченка у перелік об’єктів для приватизації. Одного голосу для прийняття рішення не вистачило й у квітні. Депутати не голосували, «щоб перестрахуватися від ризиків».
Міський голова Ігор Матвійчук пропонував погодити умови продажу друкарні із депутатською комісією, але депутати не прислухалися.
— Потрібно приблизно 10-12 млн гривень, щоб довести приміщення друкарні до належного стану для подальшої експлуатації. Там не все так просто, адже із 1940-их років там працювала друкарня, тому у приміщенні накопичилися шкідливі речовини. Там потрібно провести знезараження, — розповів «Вікнам» голова Фонду майна комунальної власності Олександр Челядин.
На останній сесії міської ради, яка відбулася цього тижня, депутати таки дали дозвіл на продаж міської друкарні. Хоча із таким рішенням знову були згідні не всі:
— А що будемо робити після того, як все продамо? — поцікавилася депутат Ольга Єланіна. — Гроші «проїмо» на доріжку чи дитячий майданчик… Не можна жити за принципом: щоб щось у місті відремонтувати чи облаштувати, потрібно щось продати.
Міський голова, проте, зауважив, що увесь світ живе за законами ринкової економіки. Тому, немає нічого поганого у тому, що «прийде інвестор і вкладе у приміщення гроші».
Нагадаємо, що у приміщенні на вулиці Шевченка, збудованому ще за Австро-Угорщини, розміщувався торгово-розважальний комплекс. Потім казино, а згодом його займала Калуська друкарня. Приміщення має два поверхи, і два крила. Площа приміщення — 571 кв. метр.