— Є три релігійні громади, які претендують на земельну ділянку для спорудження культової споруди: релігійна громади УПЦ КП храму “Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії» (вул. Каракая), релігійна громада УПЦ КП храму «Великомученика і Цілителя Пантелеймона» (вул. Б.Хмельницького) та релігійна громада (парафія) УГКЦ «Царя Христа» (вул. Січових Стрільців). Усі три подали заяви до міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Обом православним громадам на земельній комісії було запропоновано писати ще одну заяву про надання дозволу на розроблення проекту детального планування (ПДП) території для будівництва культової споруди, що вони й зробили. Тож міська рада відхилила їхні перші заяви, а задовільнила другі. Громада УГКЦ не встигла написати другої заяви, але її першу заяву також хотіли відхилити. Проте не вистачило голосів, — пояснив «Вікнам» депутат міської ради Олег Савка.
Відтак, релігійна громада УГКЦ може звернутися до міської ради з аналогічним — як у випадку із попередніми релігійними громадами — клопотанням: про виготовлення проекту детального планування території.
Чому міська рада відхилила одні заяви релігійних громад і — затвердила інші? Різниця — у наслідках, які можуть наступити у процесі втілення різних варіантів. Так, у першому випадку релігійна громада отримує земельну ділянку у постійне користування. У другому — навіть розроблений проект детального планування не гарантує релігійній громаді отримання землі під будівництво культової споруди.
— У першому випадку громада пише заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; потім міська рада має розглянути заяву й надати дозвіл; громада — розробляє проект землеустрою і знову подає заяву до міської ради; міська рада розглядає другу заяву і затверджує проекту землеустрою щодо відведення та надання в постійне користування земельної ділянки. У другому випадку — громада виготовляє проект детального планування території для будівництва культової споруди, який має пройти процедуру громадських слухань. За результатами слухань громада дає рекомендації міській раді про те, затвердити проект детального планування чи — ні. Останнє рішення — за депутатами міської ради, — каже Олег Савка.
Відтак, релігійні громади ризикують, адже виготовляють проекти детального планування за власні кошти.
