Йосифі Кащишин бажали дожити у здоров'ї до 100-літнього ювілею Працювала в колгоспі на полі і дояркою на фермі. Їздила в Запоріжжя на роботу. Доля розпорядилася так, що власних дітей не мала. Нині до неї навідуються племінники Ганна і Дмитро, допомагають. А ще — соціальний робітник Юлія Приймич, інформують ”Вікна” з посиланням на ”Вісті Калущини”.
— Йосифа Казимирівна цікава, компанійська жінка, — коментує Юлія Приймич. — Ще й досі знаходить сили, аби подолати відстань до церкви і побувати на Службі Божій. Вміє молитися навіть на польській мові. А ще любить шити, навіть зараз шиє, пришиває, перешиває. А які давні колядки і пісні знає — не передати, треба тільки слухати в її виконанні. До речі, бабуся має добру пам’ять, тож всі розповідає чи співає.
“Чогось мені так сумно, чогось мені таке туго, в душі лежить печаль…” — заспівала Йосифа Казимирівна гостям, які прийшли привітати її з 90-річчям. А привітали ювілярку, котра нині, поховавши чоловіка, живе сама, директор територіального центру Андрій Рогатинський, завідувач відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги Марія Телька, завідувач бібліотеки-філії с. Цвітова Калуського району Оксана Колінко, завідувач Народного дому с. Цвітова Зоряна Порціна, соціальний робітник Юлія Приймич.
Кілька десятків років тому жінка пережила важке запалення легенів. Тоді її “виходжувала” чоловікова донька від першого шлюбу. Лікарі казали, як переживе ту хворобу, доживе до ста років.
