Піднялися в небо. Калушани ловили непокірний вітер у мальовничому покутському селі. ФОТО

Організатори фотоконкурсу «Прапор свій здіймаєм гордо!» цьогоріч вирішили поєднати мальовничі краєвиди Дністра з синьою прохолодою неба і подалися на два дні в маленьке покутське село Одаїв, що на Тлумаччині, ловити норовливий вітер за допомогою крил.
Переглядів: 896
Рельєф місцевості в районі села Одаїв та Ісаків створює можливість для занять дельтапланеризмом | Фото: Леся Бобяк

Високі кручі, на яких розміщений Одаїв, є частиною славнозвісного Дністровського каньйону, грандіозного творіння природи, одного з семи природних чудес України. Мекка для екотуризму, зазначає головний спеціаліст управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради Леся Бобяк: круті береги, покриті густим килимом пишної рослинності, скелі, водоспади і самобутня флора-фауна, передають “Вікна”.


Окрім того, консультант з питань туризму Фонду підтримки підприємництва “Тлумацький бізнес-центр” Михайло Ковтун організував для учасників конкурсу екскурсію найпечернішим селом краю і розповів пов’язані з цими місцями цікаві історії.


”Пам’яток XVIII ст. тут не видно, проте добре збереглась Церква Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею, побудована 1878 року. В інтер’єрі церкви практично нічого не збереглося від первісного оздоблення. Багато чого вивезли совіти в 60-тих роках. Але якщо Ви захоплюєтесь давньою дерев’яною архітектурою, Вам варто тут побувати”, — акцентує Леся Бобяк.


За її словами, учасники мандрівки відвідали урочище Городище. Це відкрита галявина, на якій видніється каплиця, два хрести і колись ріс дуб, що його висадження приписували ще Богдану Хмельницькому. В дуб влучила блискавка і від нього мало що лишилось. У схилі під колишнім дубом розміщується печерка, що колись служила схроном воякам УПА. Доля цих хлопців овіяна легендами: чи-то вони закінчили своє життя самогубством, підірвавши себе гранатами, коли серед гурту знайшовся зрадник і привів загони НКВС, чи-то ті гранати закинули НКВС-івці, розгойдуючи їх на мотузках, бо іншим чином не могли потрапити у схрон. Саме цим відважним хлопцям присвячені хрест і капличка. Поруч знаходиться Грот Монаха — печерка, де вважається, жив відлюдник. Нижче — поєднання отворів, що нагадує обличчя: очі та рот.


”І, звичайно, родзинка мандрівки — печера Думка. Повітря в лісі було розпечене і густе, його навіть важко було вдихати. Наші тіла благали про охолодження. Спустилися в печеру, а там благодать — прохолодно і свіжо! І як би нам не хотілося насолоджуватися тією прохолодою, треба було виходити на зовні. Коли вийшли на поверхню, то враження було таке ніби занурюєшся в киплячий казан. Але це відчуття швидко минуло, організм знову адаптувався до високої температури”, — поділилася Леся Бобяк.


Ще декілька кілометрів чудернацьким лісом: скелі, мохи, папороті, дерева обвиті плющами, бракує ще якихось реліктових істот. Маршрут був дуже цікавий, мальовничий, пізнавальний, екстремальний.


Цікаво, що чудові природні місця знаходяться майже поруч, сюди можна легко і швидко доїхати, взявши із собою мінімум необхідних речей. І без зайвих витрат часу набратися свіжих вражень і позитивних емоцій, не покидаючи меж області.


Рельєф місцевості в районі села Одаїв та Ісаків створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Та, на жаль, непокірний вітер не давав себе впіймати. Тож відчути страх і ейфорію від польоту пощастило тільки вісьмом учасникам заходу.