Невролог Наталія Тимків: Вегетосудинну дистонію допоможуть подолати міцний сон і водні процедури

Вегетосудинна дистонія — діагноз, який чують чимало людей. Утім, не всі знають як правильно її впізнати, які проходити обстеження та головне — як її подолати. На всі ці запитання відповідь дала лікар-невролог Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія Тимків.
Переглядів: 2182

Вегетосудинна дистонія — це порушення діяльності вегетативної нервової системи, яка виконує в організмі дві основні функції: підтримує стабільність внутрішнього середовища організму (температуру тіла, атреріальний тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання, обмін речовин,потовиділення, сечопуск, стілець); пристосовує системи організму до умов зовнішнього середовища (до змін погоди і клімату до умов роботи і побуту), пишуть ”Вікна”.


Вегетосудинна дистонія розвивається по причині різних факторів впливу:

— при гормональної перебудові організму у період статевого дозрівання та під час вагітності;

— при зміні кліматичної та часової зони;

— при фізичному, розумовому і емоційному  навантаженні та стресі;

— при загостренні неврологічних, соматичних та ендокринних захворювань;

— при спадковій схильності до дистонічного розладу.


Симптоми вегетосудинної дистонії пов’язані з порушенням контролюючих функцій вегетативної нервової системи:

— у серцево – судиннійсистемі коливання артеріального тиску від гіпотонії до гіпертонії, порушення частоти серцевих скорочень від сповільненого до прискореного пульсу,  біль у лівій половині грудної клітки з локалізацією в п’ятому міжреберрі;

— у дихальній системі відчуття нестачі повітря, задишка, ядуха, утруднений вдих, прискорене та форсоване дихання;

— у шлунково кишковій системі нудота, блювання, метеоризм, печія, відрижка, закрепи, проноси, біль у животі;

— у системі терморегуляції субфебрильна температура, озноб, підвищена пітливість, пройма жаром, то холодом;

— у вестибулярній системі прояви запаморочення, стани непритомності;

—  у сечостатевій системі прискорене сечовипускання, свербіж, біль.


”Варто наголосити, що при вегетосудинній дистонії вегетативні порушення обов’язково поєднуються з емоційними розладами: тривогою, неспокоєм, підвищеною дратівливістю, стомлюваністю, зменшенням працездатності, внутрішньою напруженістю, зниженим емоційним фоном, плаксивістю, розладами сну й апетиту, різними страхами”, —  каже Наталія Тимків.


За її словами, слід звернутися до лікаря, коли прояви вегетосудинній дистонії порушують звичний спосіб життя, коли люди перебувають в постійному внутрішньому напруженні і відчувають наростаючий дискомфорт, коли вегетосудинна дистонія набуває характеру панічних атак і знепритомлюванних станів.


”Обов’язково слід провести комплексне обстеження, щоб визначити де є порушення нормального функціювання систем організму. Таке обстеження передбачає ультразвукову доплерографію, ультразвукову діагностики органів і судин, капіляроскопію, електоренцефалографію, електрокардіографію, огляд неролога, психіатра, за потреби ендокринолога, кардіолога, терапевта”, — акцентує медик.


За її словами, для стабілізації роботи вегетативної нервової систем застосовують правильно підібраний медикаментозний вплив, оздоровчу психотерапію, водні і фізіотерапевтичні процедури, режимні поради здорового способу життя, в тому числі правильне харчування, межове навантаження, повноцінний нічний сон.