Режисером виступив польський митець Кай Каславініері. Зйомки відбувалися у двох локаціях: спочатку у Києві, а потім у Львові. У столиці знімали підводні сцени, після чого співачка трохи застудилися і довелося чекати якийсь час, поки вона видужає і аж тоді зйомки перенеслися у місто Лева, інформують ”Вікна”.
Хоча пісня і була написана співачкою, зокрема, під враженням від того, що відбувається на сході країни, проте, за словами Наталії, відео не стільки про війну, як про боротьбу з внутрішніми страхами.
«Я б не хотіла, щоб ця робота асоціювалася виключно з війною — вона має більш глобальний сенс. Це про боротьбу з внутрішніми страхами, внутрішнім неспокоєм, про те, що не тільки наше суспільство відчуває у зв’язку із тими подіями, що відбуваються у нас, але й про те, що взагалі відчуває будь-де у світі людина, котра бачить війну. Люди кажуть, що у всьому винна війна, але тут глибша проблема — це все внутрішні страхи. Мені хочеться, щоб люди зрозуміли це, йшли далі і не боялися подати руку допомоги. Якщо ми подолаємо байдужість, то зможемо подолати все зле», — зазначила вона.
Чоловічі ролі у кліпі зіграли не професійні актори, а два воїни, справжні учасники АТО. І ось як головну ідею кліпу пояснив його режисер Кай Каславініері: «Це відео присвячене проблемі самогубств серед ветеранів війни. У ролику ми знаходимо воїна, котрий закрився у собі — саме тому у нього зав’язані очі. Він закрився від зовнішнього світу, і кадри під водою символізують саме його власний внутрішній світ. І ось головна героїня наче дає йому руку і рятує від самогубства».
