Наразі цю ідею ще обговорюють у місті, але її найближчим часом винесуть на розгляд виконавчого комітету міської ради, пишуть ”Вікна”.
Як повідомив старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич, з приходом осені у музеї неможливо проводити виставки, бо приміщення сильно набирає вологості. Більше того — через надмірну вологу псуються деякі документи та напрацювання. Їх, звичайно, можна відновити чи передрукувати ще раз, адже йдеться не про історичні документи, а їхні дублікати та сучасні напрацювання, але на це все одно потрібен час та певні зусилля.
— Ремонт у приміщенні планувався ще кілька років тому. У 2012 році був складений кошторис на 22 тисячі гривень, через рік – на 40000, а згодом вже на 150000, але грошей тоді не було. Цього року ми знову планували, що ремонт буде здійснено. Кошторис був складений на 344 тисячі гривень і включав ремонтні, реконструктивні та реставраційні роботи. Проте, фінансування було спрямовано на ремонт музею-оселі родини Івана Франка, тож нам пообіцяли закласти фінансування вже на 2017 рік, — каже Богдан Яневич.
За його словами, першочергово з приміщення треба буде відвести воду (зробити дренажне водовідведення) та осушити. А загалом, щоб виконати увесь комплекс робіт потрібно близько 400 тисяч гривень.
— Маємо намір з березня починати роботи власними силами товариства «Меморіал», залучаючи допомогу спонсорів, підприємців, — акцентує Богдан Яневич.
Між тим, як стало відомо ”Вікнам”, на розгляд виконкому вже 20 грудня планують винести проект рішення про “переселення” Центру технічної творчості учнівської молоді.
— У цьому місці дітям займатися не можна. Всі розуміють, що енергетика місця, де катували і вбивали людей, не сприяє творчості. Тому дітей краще переселити у більш пристосоване приміщення, а жертв терору треба увічнити пам’ятником та музейною експозицією . Крім того, маємо потребу у розширенні музею “Калуська в’язниця”, тож сподіваємося, що виконком не буде зволікати з прийняттям рішення і ЦНТТУМ переведуть у приміщення, де було КРУ, — каже співробітник музею.
Богдан Яневич вважає, що створення повноцінного музею національно-визвольного руху дасть змогу не лише більше розказати і показати калушанам та гостям міста про історичні події, з ним пов’язані, але і дозволить відновити історичний гурток.
— Підвального приміщення уже недостатньо, адже ми маємо чимало напрацювань, які зараз просто не маємо де демонструвати. Якщо ж нам передадуть приміщення повністю, то вже у січні зможемо показати виставку до Дня Злуки, а далі й інших знаменних подій, — акцентує Богдан Яневич. — Одну з кімнат можна буде використати під матеріали археології, другу — для демонстрації матеріалів, пов’язаних із газовими свердловинами, адже сто років тому у Калуші була закладена перша газова свердловина. Ще в одній із кімнат можна обладнати тимчасовий туристичний візит-центр, який зараз дуже необхідний містові. А ще є потреба створити експозицію з матеріалами про переселення українців з теренів Польщі після Другої світової війни. Крім того дуже актуальним у даний час є висвітлення боротьби перших українських громадських організацій («Пласт», «Луг», «Просвіта», «Союз українок» та багатьох інших), які як на початку ХХ ст. та і в часи проголошення Незалежності в 1990-х рокух відігравали вирішальну роль у державотворчих процесах.
Раніше йшлося, що у “Калуській в’язниці” відтворять тюремні камери НКВС.