Перше масштабне просідання відбулося на колишній вулиці Пархоменка (тепер Вітовського) у 1987 році. Нині найближчі до ут Місто просить облраду виділити 2,7 млн. гривень, інформують "Вікна". Депутат Калуської міської ради Андрій Найда закликав колег підтримати це звернення:
"Ви самі знаєте, яка екологічна ситуація у Калуші. Тому ми будемо просити, щоб нам з обласного бюджету виділили 2 млн 700 тисяч гривень на розробку проекту щодо ліквідації наслідків екологічного лиха у Калуші".
У зверненні виокремлено, зокрема, три основні екологічні проблеми Калуша та району. Йдеться про затоплення Домбровського кар'єру, хвостосховище та просідання поверхні над шахтними виробітками, які можуть призвести до забруднення водоносного горизонту, необхідності відселення людей та забруднення грунтів і води.
Міська рада звернення підтримала.
Нагадаємо, за висновками науковців із Калуша і Львова, просідання земної поверхні на місці утворення проваль може тривати ще століття. Остання воронка у Калуші утворилася в 2015 році на вулиці Глібова.
Торік на ліквідацію провальних воронок №14 і №14а в районі вулиць Вітовського, Глібова і Мостиської були виділені кошти з міського бюджету, повідомила сьогодні під час сесії міської ради заступник міського голови Калуша Руслана Вайда:
"Ми засипали ці воронки. На це з бюджету було виділено 155 тис. 482 гривні. Цього року роботи будуть продовжені".
Перше масштабне просідання відбулося на колишній вулиці Пархоменка (тепер Вітовського) у 1987 році. Тоді під землю пішло близько сорока тисяч метрів кубічних ґрунту разом із будинками, гаражами, господарськими будівлями та садами. Проте за 28 років так і не придумали способу, як унеможливити небезпеку подальших просідань і проваль.
Раніше йшлося, що просідань земної поверхні у Калуші можна очікувати у районі вулиць Банянської, Фабричної та — у Хотіні.